Данило Гетманцев купив у "Ябко" iPhone без слідів розмитнення, хоча БЕБ закрило справу

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев купив у мережі "Ябко" iPhone 18 Pro Max за 85 тисяч гривень і не знайшов жодних відомостей про його митне оформлення, пише Krippa.

Перевірка виявилася нескладною, і саме це в ній найцікавіше. Нардеп узяв чек, ввів IMEI смартфона на сайті Державної митної служби і отримав порожню відповідь: такого телефону в базі розмитненої техніки немає. Скриншоти перевірки і чек він виклав у своєму телеграм-каналі і запитав митницю та Бюро економічної безпеки, скільки ще триватиме продаж техніки, якої по документах не існує. Формулювання Гетманцев не пом'якшував: "Найбільша в країні організована злочинна група контрабандистів продовжує красти гроші в армії. Під могильне мовчання ягнят із БЕБ і митниці". Уявіть собі цю картину: голова профільного комітету власним гаманцем робить роботу двох державних органів, у кожного з яких є детективи, аналітики, бази даних і бюджет.

Цей "тест", як його називає сам Гетманцев, не перший. Ще у вересні він заявляв, що новенькі iPhone 18 вільно доступні в "Ябко", тоді як легальні імпортери мали отримати їх лише після 25 вересня, і оцінював різницю в ціні приблизно в 1000 доларів на кожному апараті. Тоді ж він підсумував: модернізована митниця і оновлене БЕБ тест не пройшли. У "Ябко" відповіли, що партія ще проходить митне оформлення, а на сайті відкрито лише передзамовлення. А в січні митники на пункті пропуску "Нижанковичі - Мальховіце" зупинили мікроавтобус, у тайниках якого везли 829 одиниць техніки Apple вартістю понад 35,5 мільйона гривень. Гетманцев тоді прямо заявив, що це товар для "Ябко" і лише "малесенька партія" з великого контрабандного потоку. Мережа будь-який зв'язок із вантажем заперечила.

Найважливіше, проте, інше. Мережа вже була в полі зору БЕБ. У лютому 2026 року бюро провело обшуки на складах і в офісах мережі магазинів електроніки в кількох містах. Розслідування стосувалося ухилення від сплати податків і незаконного ввезення техніки, а також дроблення бізнесу на ФОПи для мінімізації податків. Назву мережі БЕБ офіційно не оприлюднило, обсягів вилученого теж. Журналіст Євген Плінський, посилаючись на джерела в правоохоронних органах, писав, що обшуки відбувалися на Львівщині, а контрабанди вилучили більш ніж на 100 мільйонів доларів. У "Ябко" цю цифру назвали абсурдною. А вже у травні, за словами Гетманцева, БЕБ доповіло комітету, що "кейс закритий". Після обшуків бюро повідомило про закриття справи, оскільки порушень не виявило. Виходить, порушень немає, а телефон без митного сліду є. Хто ж тоді помиляється: база митниці чи висновки БЕБ?

Позиція самої мережі незмінна весь рік: "Ябко" стверджує, що самостійно імпортує техніку, проходить повне митне оформлення і сплачує всі податки. У компанії наводили власні цифри: майже 70 тисяч офіційно ввезених одиниць у 2025 році, понад 42 тисячі за перше півріччя 2026 року, з них близько 27 тисяч телефонів, оборот офіційно розмитненої продукції близько 1,68 мільярда гривень і понад 332,4 мільйона гривень сплачених при імпорті ПДВ і митних платежів. Мережа неодноразово обіцяла показати підтвердні документи. Однак IMEI конкретного телефону, купленого конкретним нардепом у конкретному магазині, у базі митниці так і не з'явився.

Телеграм-канал Шрам звернув увагу на дрібницю, яка насправді зовсім не дрібниця: фразу "кейс закритий" можна розуміти по-різному, чи не так? І адресував питання двом людям, від яких залежить відповідь. Обидва колишні детективи НАБУ. Олександр Мандзій з квітня цього року очолює Державну митну службу. Олександр Цивінський із серпня 2025 року керує БЕБ. Тож питання просте: то скільки ще?

Призначення Цивінського подавали як перезавантаження бюро. Він переміг у конкурсі, де комісія працювала за участі міжнародних експертів, а до того очолював третій підрозділ детективів НАБУ і був відомий як керівник спецоперації "Чисте місто". Але, як нагадує Krippa, після його приходу БЕБ злило кілька резонансних розслідувань, пов'язаних з ігровим бізнесом, зокрема справу "Айбокс Банку" і справу про відмивання 5,8 мільярда гривень через казино "Космолот" Сергія Токарєва.

Тепер про гроші, бо саме ними вимірюється будь-яка реформа. Шрам порахував, що вийшло за рік керівництва Цивінського на ринку, який БЕБ мало б контролювати в першу чергу, тобто на ринку підакцизних товарів. Цифри взято з моніторингу Kantar Україна, який чотири рази на рік опитує 3000 курців і аналізує їхні пачки сигарет на замовлення провідних тютюнових виробників. За цими даними, частка нелегальних сигарет у жовтні 2025 року становила 17,8%, у лютому 2026 року 17,6%, у квітні вже 19,8%, а в липні сягнула 21,6%. Це найвищий показник за останні два роки, тобто нелегальною на ринку вже є приблизно кожна п'ята пачка.

Ще промовистіша оцінка втрат бюджету. У жовтні 2025 року Kantar оцінював річні недонадходження податків через нелегальні сигарети в 26,5 мільярда гривень, у липні 2026 року вже в 36,4 мільярда гривень. Отже, між двома дослідженнями, обидва з яких припали на час керівництва Цивінського, оцінка річних втрат держави зросла на 9,9 мільярда гривень, або більш ніж на 37%. Наступне дослідження оприлюднять у грудні. Вгадати його результати, з огляду на тенденцію, неважко.

Окрема історія стосується людей, яким доручено цей напрям. Боротьбу з незаконним обігом підакцизних товарів та економічними правопорушеннями в команді Цивінського курує заступник директора БЕБ Павло Буздиган. У березні 2025 року він сам брав участь у конкурсі на посаду директора бюро і не подолав етапу тестування загальних навичок, набравши 104 бали. А вже за кілька місяців отримав посаду заступника директора. Шрам іронізує, що розмови про високі стандарти добору закінчилися наступного дня, якщо не того самого, коли за результатами "конкурсу" керівником БЕБ призначили потрібну людину з НАБУ.

Звідси головне питання: заради чого була реформа? Щоб держава втрачала ще більше податків і ставала фінансово слабшою, причому під час війни, коли для оборони потрібна кожна гривня? Щоб хтось прозвітував про чергову "реформу", отримав під контроль ще один орган влади, звільнив одних і призначив інших, а треті скористалися ослабленою державою? Чи все ж для того, щоб БЕБ ефективніше виконувало свою роботу? Якщо правильна остання відповідь, то де обіцяні результати і хто відповідатиме не лише за їхню відсутність, а й за відчутне погіршення? Чи буде так само, як із НАБУ і САП, за час роботи яких корупція, віднесена до їхньої виключної компетенції, разом із безкарністю за неї лише зростає?

Поки ж підсумок такий. Справу щодо мережі БЕБ закрило, не знайшовши порушень. Голова податкового комітету купив у цій мережі телефон, якого немає в базі митниці. А за рік роботи "оновленого" бюро держава, за оцінкою Kantar, почала втрачати на нелегальних сигаретах на 9,9 мільярда гривень більше. Відповіді від Цивінського і Мандзія на запитання "скільки ще?" поки немає.