Деніел Кінахан постав перед судом у Дубліні після екстрадиції з Дубая

Увечері в неділю, 9 серпня, Деніел Кінахан, якого ірландська влада вважає одним із босів найбільшого в країні наркокартелю, уперше за десять років повернувся на батьківщину. Повернувся, щоправда, не з власної волі.

Урядовий літак Повітряного корпусу Ірландії, що вилетів з дубайського аеропорту Аль-Мактум, приземлився на військовій авіабазі Кейсмент у Балдоннелі під Дубліном одразу після пів на сьому вечора. Кінахана заарештували просто на льотному полі й того ж вечора доправили до Спеціального кримінального суду.

49-річному Кінахану висунули одне обвинувачення: керівництво діяльністю злочинної організації в період із жовтня 2015 по квітень 2017 року. Суд у складі трьох суддів залишив його під вартою до наступного засідання, призначеного на 5 жовтня. Утримуватимуть його у в'язниці суворого режиму Портліш, приблизно за півтори сотні кілометрів на південний захід від столиці.

Варто пояснити, чому справу слухає саме Спеціальний кримінальний суд. Цей орган розглядає всі справи про організовану злочинність і тероризм, а також ті, де прокурори вважають звичайні суди неспроможними забезпечити ефективне здійснення правосуддя. Засідання проводить колегія з трьох суддів без участі присяжних.

Масштаб операції з доставки одного затриманого промовистіший за будь-які характеристики. За даними The Times, для перевезення використовували броньовані фургони та машини-приманки, на дахах уздовж маршруту чергували снайпери, а в стелях тюремних камер встановили пристрої придушення сигналу. Ірландська пенітенціарна служба, за повідомленнями місцевих медіа, нещодавно навіть придбала бомбостійкий фургон супроводу для перевезення фігурантів такого рівня.

Причина такої обережності теж відома. Родину Кінаханів пов'язують із кривавою війною банд проти іншого ірландського угруповання, і, за даними американської влади, ця ворожнеча коштувала життя вісімнадцятьом людям.

Тепер про те, як цей момент узагалі став можливим. Кінахана заарештували в Дубаї ще у квітні цього року на підставі ордера, виданого ірландськими судами. До того він близько десяти років жив в ОАЕ цілком відкрито, перебравшись туди з Іспанії приблизно у 2016 році. Екстрадицію він оскаржував до останнього, але Касаційний суд Дубая відхилив фінальну апеляцію.

Передача відбулася в межах двосторонньої угоди про екстрадицію між Ірландією та ОАЕ. Міністри юстиції обох країн, Джим О'Каллаган та Абдулла бін Султан бін Авад Аль Нуаймі, у спільній заяві наголосили, що ця екстрадиція надсилає чіткий сигнал: для підозрюваних у серйозній організованій злочинності безпечної гавані від правосуддя не існує. Комісар ірландської поліції Джастін Келлі підкреслив цінність співпраці з поліцією Дубая у протидії транснаціональним злочинним групам.

Тут варто внести уточнення до цифр, які циркулюють у мережі. Винагороду за інформацію про Кінахана американська влада оголосила у 2022 році в розмірі до п'яти мільйонів доларів, а не п'ятнадцяти. Тоді ж США назвали його одним із трьох лідерів Kinahan Organised Crime Group, яку американські та європейські органи пов'язують із наркоторгівлею, відмиванням грошей, торгівлею зброєю та вбивствами.

Кінахан не перший фігурант картелю, якого видали з Дубая. У 2024 році там заарештували Шона Макговерна, якого суддя назвав старшим лейтенантом картелю, а вже в червні цього року в Ірландії його засудили до 24 років ув'язнення за керівництво організованою злочинністю та замах на вбивство.

Окремий сюжет цієї біографії стосується спорту. Кінахан мав стосунок до нині неіснуючої боксерської менеджерської компанії, яка представляла інтереси таких боксерів, як Тайсон Ф'юрі та Карл Фремптон.

А тепер про те, що робить цю справу цікавою далеко за межами Ірландії.

Групу, яка виросла з дублінських вулиць до однієї з найбільших міжнародних злочинних організацій світу, пов'язують із південноамериканськими картелями, китайськими мафіозними структурами та "Хезболлою". Журналістські розслідування, на які посилаються окремі джерела, ведуть іще далі: до іранського тіньового флоту танкерів, що перевозять нафту до Китаю в обхід санкцій, а також до фінансових мереж, які обслуговують Корпус вартових ісламської революції.

За тими самими даними, у квітні біля берегів Шрі-Ланки американські військові перехопили пов'язаний із картелем танкер Majestic X із вантажем іранської нафти вартістю близько 192 мільйонів доларів. Ці відомості походять із джерел, які ми не мали змоги перевірити незалежно, тож ставитися до них варто обережно. Але саме таке переплетення ірландського наркобізнесу з транспортною санкційною інфраструктурою, як стверджується, найбільше цікавить Вашингтон.

Є в цій історії й майже кінематографічна деталь. Незадовго до відправки Кінахан нібито записав голосове повідомлення, у якому заздалегідь зняв із себе підозри в можливому самогубстві. Сенс його зводився до простого: якщо він випадково впаде й вдариться головою в наручниках, то він не падав, а якщо повіситься чи отруїться, то цього не було, бо до суїциду він не схильний.

Звучить це моторошно, але цілком раціонально для людини, яка знає, скільки людей зацікавлені в її мовчанні.

І саме тут виникає найцікавіше припущення. Не виключено, що після завершення ірландського процесу американські спецслужби домагатимуться доступу до Кінахана для власного розслідування. А людина такого рівня обізнаності в санкційній логістиці могла б розповісти чимало не лише про іранський тіньовий флот, а й про російський, який працює за дуже схожими принципами: перейменовані танкери, зручні прапори, посередники в третіх юрисдикціях.

Наразі це, звісно, лише припущення. Але сама поява в Дубліні людини, яка десять років почувалася в Дубаї недосяжною, показує, що безпечних гаваней у цьому бізнесі меншає швидше, ніж здавалося ще торік.