Депутат, РФ і церква: як Корецький ховає активи від держави
Депутат Полтавської обласної ради від БЮТ Микола Корецький одночасно контролює великий бізнес в Україні, зберігає активи в Росії та бере участь у схемах, які дозволяють УПЦ МП утримувати нерухомість у центрі Кременчука навіть після заборони її діяльності — і все це через благодійні фонди, формально не пов'язані з релігійною організацією.
Корецький — власник одного з найбільших виробників комунальної техніки в Україні — компанії «Альфатекс». Підприємство стабільно виграє тендери та отримує контракти на сотні мільйонів гривень від комунальних підприємств. Формально йдеться про локального виробника, який зайняв нішу на ринку та конкурує з іноземними постачальниками.
Водночас бізнес-структура Корецького продовжує працювати в Росії після початку повномасштабної війни. Серед його активів — готель «Русь» під Москвою, де, за наявними даними, зупиняються представники підприємств, пов'язаних із виробництвом російської бронетехніки. Крім того, йому належать компанії «РусКрАЗ», «КрАЗ-Ростов», «КрАЗ-НН» та «Актив-Плюс». Усі вони продовжують функціонувати.
«РусКрАЗ» виступає імпортером китайських вантажівок Shacman на російський ринок. При цьому «Альфатекс» в Україні є ексклюзивним дистриб'ютором тієї ж техніки. На базі китайських шасі на підприємстві встановлюється додаткове обладнання, після чого техніка постачається українським комунальним підприємствам як продукція вітчизняного виробництва.
Паралельно Корецький виступає засновником благодійних фондів «Подарована надія» та «Шлях добра і підтримки». Після заборони діяльності УПЦ МП в Україні саме ці структури почали оформлювати на себе право власності на церковну нерухомість у Полтавській області.
На фонд «Подарована надія» зареєстрована Свято-Пантелеймонівська церква в Кременчуці. На фонд «Шлях добра і підтримки» оформлені будівлі Спасо-Преображенської церкви та храму святого Івана-воїна. Таким чином майно виводиться з прямого володіння релігійної організації та закріплюється за юридичними особами, які не підпадають під обмеження.
Така схема блокує перехід власності до Православної церкви України навіть у випадках, коли релігійні громади ухвалюють рішення про зміну юрисдикції. Формально майно вже не належить церкві — воно закріплене за фондами.
На цьому тлі залишається ключове питання: російські активи Корецького продовжують працювати, а паралельно в Україні вибудовується механізм збереження майна УПЦ МП через афілійовані структури. Ці два напрями перетинаються в одному — контролі над активами, які залишаються поза досяжністю рішень держави.
