Дмитро Сидоренко отримав Жовтневий палац і Stereo Plaza через одеський хлібозавод

Влітку і восени 2025 року дві найдорожчі концертні сцени столиці, Жовтневий палац на Інститутській і Stereo Plaza на Лобановського, одна за одною опинилися в управлінні однієї й тієї самої фірми. Називається вона "Комбінат Плюс", код ЄДРПОУ 39799228, юридична адреса Одеса, вулиця Водопровідна, 1, керівник за єдиним державним реєстром Сергій Іванович Полшков. Основні види діяльності за КВЕДами теж промовисті: виробництво хліба і сухарів та оптова торгівля цукром.

Кінцевим бенефіціаром цього хлібопекарського підприємства є Дмитро Петрович Сидоренко, засновник фестивалю Atlas Weekend, співзасновник PMK Event Agency, власник клубів ATLAS і ROOF, Зеленого театру та бару BarBaraBar. Тобто юридична оболонка одеського хлібозаводу отримала повний контроль над двома сценами національного значення, і жоден із КВЕДів цієї фірми до концертної діяльності стосунку не має.

Тепер по кожному об'єкту окремо, бо історії різні, а фінал однаковий.

Договір щодо Міжнародного центру культури і мистецтв площею 17,5 тис. квадратних метрів Агентство з розшуку та менеджменту активів під керівництвом Олени Думи підписало 9 липня 2025 року, документи оформили наступного дня. Через три тижні, 30 липня, Дума написала заяву про звільнення, а 14 серпня виконувачкою обов'язків голови агентства призначили Ярославу Максименко. Послідовність подій тут навряд чи потребує коментаря.

8 серпня 2026 року Господарський суд Києва задовольнив позов Київської міської прокуратури і повернув пам'ятку вартістю близько 1 млрд гривень у державну власність, визнавши незаконною її приватизацію Федерацією профспілок ще у 2000 році. Але, як зафіксувало Spilno, оперативне управління будівлею де-факто залишилося за "Комбінатом Плюс". Держава виграла суд і повернула собі об'єкт, у якому фактично розпоряджається інший.

Stereo Plaza дісталася тій самій фірмі через тендер Prozorro за номером UA-2025-10-14-015426-a. Три лоти по 200 тисяч гривень, договір на 5 років, мінімум 44 млн гривень до бюджету за весь строк. І тут варто уважно подивитися на умови конкурсу. Обов'язковою кваліфікаційною вимогою був досвід проведення п'яти концертів у приміщенні без концертного залу, тобто вимога, під яку в країні підпадає вкрай вузьке коло претендентів. Незалежну оцінку майна перед конкурсом не проводили взагалі. Єдиним учасником по всіх трьох лотах виявився, звісно, "Комбінат Плюс".

Договір підписали 31 жовтня. А далі почалося те, що до конкурсних процедур уже не має жодного стосунку.

11 листопада до будівлі увійшла група приблизно з 30 осіб, які представилися представниками нового управителя й обмежили доступ чинному орендареві та іншим орендарям. 25 грудня під приміщенням сталися сутички за участі 50-60 людей у балаклавах і зі зброєю, поліція залучала слідчо-оперативну групу. Тобто передача концертного майданчика в управління відбувалася за сценарієм, який в Україні прийнято описувати словом "рейдерство".

Судова лінія при цьому працює проти нового управителя. За позовом ТОВ "Стерео Бар" на 900 тис. гривень суд зобов'язав "Комбінат Плюс" повернути рухоме майно, а 10 червня Північний апеляційний господарський суд залишив це рішення без змін і відхилив апеляцію управителя АРМА. Окремо ТОВ "Стерео Інвентс" подало позов про витребування 376 позицій обладнання загальною вартістю 15,31 млн гривень.

Залишається урядовий контекст, без якого історія виглядає набором випадковостей.

Куратором санкційної та активної політики уряду в 2024-2025 роках була Ольга Стефанішина, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Розслідування "Української правди" під назвою "дАРМА" зафіксувало, що паралельно з передачею об'єктів структурам Сидоренка кілька мільярдних активів АРМА, серед яких Будинок профспілок, "Українська ягода", ТЦ "Флагман" і Павлівська, перейшли в управління консорціуму "УК КАМпарітет". Першим директором цього консорціуму був Тарас Голуб, колишній радник Стефанішиної.

Далі події розвивалися швидко. САП відкрила кримінальне провадження щодо посадовців АРМА. 3 серпня президент звільнив Стефанішину з посади посла України у США, а 5 серпня НАБУ і САП вручили їй підозру в незаконному збагаченні, після чого у ВАКС розпочалося засідання щодо запобіжного заходу.

Питання, яке з усього цього випливає, доволі просте. Якщо агентство, створене для управління арештованими активами, роздає найдорожчі об'єкти країни фірмам без профільного досвіду, а конкурсні умови пишуться під єдиного учасника, то чиї саме активи це агентство насправді менеджерить. І чому портфель Дмитра Сидоренка досі не став предметом окремої перевірки НАБУ, САП та Офісу генпрокурора.