Е-гривня - коли і для чого її запустить Нацбанк?
Цифрові гроші будуть принципово відрізнятися від звичного «безготівки». Поки ними користуються тільки самі працівники регулятора, але, за прогнозами, ситуація скоро зміниться.
Перспективи цифрових грошей
Цифрова валюта під егідою Нацбанку може сильно вплинути на ринок платежів: це потенційний конкурент звичного безналу, на якому зараз заробляють платіжні системи та банки.
Попри теоретичний статус ідеї, НБУ дуже оптимістично дивиться на її перспективи: вже через 5-7 років близько 20% всіх гривень в обігу будуть повністю цифровими. Цифрова гривня буде таким же зобов'язанням Української держави, як і паперова. Просто її не існуватиме фізично.
Тести вже йдуть
Україна серед піонерів впровадження електронних грошей - поки цей інструмент практично досліджували не більше ніж 10 центробанків.
Свій пілотний проект по е-гривні НБУ почав в 2016 році. НБУ дійшов до етапу тестування в максимально практичних умовах: регулятор випустив 5500 цифрових гривень і поширив їх серед групи своїх співробітників. Вони проводили перекази між собою, робили покупки (в проекті Нацбанку допомагали роздрібні торговці). Все - через мобільний додаток для Android. Банки і платіжні системи в процесі задіяні не були.
Оновлення безготівкових платежів
До 2022 року ринок безготівкових платежів може змінитися до невпізнання. У тому числі це пов'язано з тим, що НБУ вирішив запровадити в Україні європейську директиву PSD2. Цей документ буквально ламає звичні правила гри платіжної індустрії: банки втрачають монополію на володіння даними свого клієнта. Вести рахунки і ініціювати платіжні операції зможуть фінкомпанії, мобільні оператори, поштовики і торговці. Нові правила будуть прописані і в українському законодавстві.
Вигідні депозити з додатковим бонусом від «Мінфіну»
Найпростіший приклад практичних змін: маючи рахунку в двох банках ( «А» і «Б») ви зможете управляти ними і проводити платежі з одного мобільного застосування, незалежно від того, хто його розробник - банк, фінкомпанія або торговець (з відповідною ліцензією або відміткою про реєстрацію).
Розрахунок картою в супермаркеті вже не буде єдиною безготівковій опцією: досить буде авторизуватися в зручному платіжному додатку. Гроші будуть переводитися безпосередньо з рахунку клієнта на рахунок продавця. Додатковий посередник у вигляді банку-еквайра, який зараз обов'язково присутній при оплаті картою через термінал, стає непотрібним, безготівкова операція істотно здешевлюється.
Банки відкриють код
Технологічна сторона змін - концепція Open Banking. Вона передбачає, що банки зроблять загальнодоступною частина програмного коду доступу (відкриті API), яку в свої додатки зможе вбудувати будь-який бажаючий учасник ринку, який отримав дозвіл на подібні операції від регулятора.
Банкам ще належить виробити «галузеві стандарти» і домовитися, як саме повинні виглядати відкриті API. За оцінками Нацбанку, на це піде не менше двох років.
Зміни не означають, що банки програють, навпаки, вони, особливо ті, які вкладаються в технології, також отримають нові можливості. У тому числі в синергії з небанківськими гравцями для активізації клієнтської бази.
НБУ має намір зайняти в цьому сенсі агресивну позицію - банки будуть зобов'язані відкрити API. Вже до кінця жовтня НБУ опублікує перші деталі нового регулювання. На рівні Верховної Ради законодавчі зміни, ймовірно, будуть розглянуті вже в 2020 році.
