Енергоатом міг втратити 1,5 мільярда гривень через продаж електроенергії напередодні підвищення прайс-кепів

Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що НАЕК "Енергоатом" продав електроенергію на місяць вперед за ціною близько 7500 грн/МВт.год перед тим, як 16 січня НКРЕКП підняла граничні ціни. Після підвищення прайс-кепів ціна на ринку зросла до близько 10 500 грн/МВт.год. Депутат стверджує, що компанія недоотримала близько 1,5 млрд грн і натякає на використання інсайдерської інформації. За даними оператора ринку, базова ціна електроенергії зросла з 6103,50 грн/МВт.год 18 січня до 13 232,96 грн/МВт.год 22 січня.

Продаж перед підвищенням прайс-кепів

За словами Ярослава Железняка, які він оприлюднив у відео на YouTube, Енергоатом продав електроенергію на місяць вперед за ціною близько 7500 грн за МВт.год до того, як НКРЕКП змінила цінові обмеження. Продаж відбувся до рішення регулятора про підвищення граничних цін.

"Напевно вони (трейдери та Енергоатом) знали про це рішення НКРЕКП про збільшення цін", – заявив Железняк, натякаючи на спільну гру учасників ринку, регулятора та Енергоатому.

16 січня у п'ятницю ввечері НКРЕКП підвищила граничні ціни на електроенергію. За словами депутата, після цього ціна на ринку зросла до близько 10 500 грн за МВт.год. "Тобто якби Енергоатом вийшов на торги на пару днів пізніше, він би міг продати цю електроенергію за більшою ціною", – каже Железняк.

За розрахунками депутата, Енергоатом недоотримав близько 1,5 млрд грн через продаж електроенергії до підвищення цін.

Зростання цін після рішення НКРЕКП

Національна комісія з регулювання енергетики 16 січня ухвалила постанову про підвищення граничних цін на ринку електроенергії. Рішення набуло чинності 17 січня 2026 року і діятиме до кінця березня.

Максимальна гранична ціна на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку зросла до 15 000 грн/МВт.год у всі години доби. На балансуючому ринку максимальна ціна встановлена на рівні 16 000 грн/МВт.год. До цього такі граничні ціни діяли лише у вечірні години з 17:00 до 23:00.

За даними оператора ринку, базова ціна електроенергії становила 6103,50 грн/МВт.год 18 січня та зросла до 13 232,96 грн/МВт.год 22 січня. Пікова ціна збільшилася з 6123,75 грн/МВт.год до 14 344,92 грн/МВт.год за той самий період.

Нарада у президента

Железняк повідомив, що у середу відбулася нарада у президента щодо спрощення імпорту електроенергії. За його словами, це означало подальше підвищення прайс-кепів.

Депутат зазначив, що Україна може імпортувати до 2,5 ГВт електроенергії, але в критичні години використовується близько 30%. Він пов'язав це з чинними ціновими обмеженнями НКРЕКП, нижчими за європейські.

Перший віцепрем'єр-міністр енергетики Денис Шмигаль раніше пояснював, що підвищення прайс-кепів дозволить збільшити імпорт електроенергії з Європейського Союзу. За його словами, чинна структура обмежень призводить до того, що у нічні години можливості для імпорту електроенергії використовуються у повному обсязі, а у денні – менш як 30% від фізичних спроможностей.

Хто причетний до рішення

У відео Железняк згадав члена НКРЕКП Сергія Бушкаренка та Дмитра Міронюка, а також тодішнього міністра енергетики Германа Галущенка, менеджмент Енергоатома і бізнесмена Тимура Міндіча. Депутат заявив, що Сергій Бушкаренко та Дмитро Міронюк є "людьми з оточення Галущенка та Міндіча".

Герман Галущенко обіймав посаду міністра енергетики до листопада 2025 року. У листопаді НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему в Енергоатомі. Правоохоронці встановили, що діяльність компанії фактично контролювало злочинне угруповання. Серед фігурантів справи був Тимур Міндіч, співвласник "Кварталу-95" та близький соратник президента.

На тлі скандалу уряд достроково припинив повноваження наглядової ради Енергоатома. Нардеп Ярослав Железняк критикував попередню наглядову раду, називаючи її "фейковою" та заявляючи, що вона була складена для того, щоб там далі відбувалася корупція.

Нова наглядова рада

У грудні 2025 року номінаційний комітет затвердив незалежних членів нової наглядової ради Енергоатома. Рішення ухвалили одноголосно. До складу комітету входять представники уряду та незалежні спостерігачі – ЄС, ЄБРР, IFC і бізнес-омбудсмен.

До наглядової ради як незалежні члени увійшли міжнародні експерти з ядерної енергетики та корпоративного управління. 17 січня 2025 року новопризначена наглядова рада обрала голову та заступника, сформувала комітети та затвердила план роботи.

Посаду голови наглядової ради обійняв Ярек Неверович, екс-міністр енергетики Литви. Заступником голови обрали Майкла Кірста, експерта у сфері ядерної енергетики з понад тридцятирічним стажем.

Втрати через спецаукціони

Окрім ймовірних втрат через продаж електроенергії перед підвищенням прайс-кепів, Енергоатом зазнає фінансових втрат через спеціальні аукціони для Укренерго. За новими правилами, компанія продає електроенергію для потреб НЕК "Укренерго" через спеціальні сесії із застосуванням знижки 30% від середньозваженої ринкової ціни.

7 січня 2026 року Енергоатом провів перший спеціальний аукціон. Системний оператор законтрактував 400 МВт базового навантаження на період з 9 по 31 січня. Ціна електроенергії на аукціоні становила 3613 грн/МВт.год, що майже вдвічі нижче за середньозважену ціну Енергоатома на вільному ринку на другу декаду січня – 6573 грн/МВт.год.

Недоотримання Енергоатомом коштів за другу декаду січня 2026 року порівняно з ринковими умовами становить близько 332,6 млн грн з ПДВ, повідомило Міністерство енергетики.

Контекст

Енергоатом є найбільшим виробником електроенергії в Україні. Компанія експлуатує дев'ять енергоблоків Південноукраїнської, Рівненської та Хмельницької АЕС загальною потужністю 7880 МВт. Запорізька АЕС з шістьма енергоблоками потужністю 6000 МВт після окупації у березні 2022 року не виробляє електроенергію.

Продаж електроенергії компанії здійснює відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг". Він реалізує електроенергію на ринку двосторонніх договорів, ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.

Окрім продажу за ринковими цінами, на Енергоатом покладені спеціальні обов'язки з продажу електроенергії для населення за пільговими тарифами. У 2024 році компанія спрямувала на виплату за цими спеціальними обов'язками 58% від свого чистого доходу.

Матеріал підготовлено на основі заяв народного депутата Ярослава Железняка, даних оператора ринку та інформації від НКРЕКП