Енергоатом після корпоратизації: у комплаєнс намагаються повернути людей із російським слідом
Корпоратизація «Енергоатому» мала стати демонстрацією нової системи управління — але конкурс на ключові посади в підрозділах комплаєнсу, аудиту та управління ризиками вже перетворюється на спробу повернути в стратегічну держкомпанію людей зі скандальним минулим: одного з них СБУ затримувала за хабарництво, інший фігурує в розслідуванні НАБУ про витік документів.
Одним із претендентів на керівництво комплаєнсом став Юрій Дерев'янко — колишній директор департаменту комплаєнс-політики «Енергоатому» і людина з команди ексдиректора з контрольно-ревізійної роботи Олександра Скопича, якого у вересні 2024 року затримала СБУ у справі про отримання неправомірної вигоди. Саме Дерев'янко вважався його найближчим соратником усередині компанії.
Головний скандал пов'язаний із договором страхування ядерної шкоди на 130 мільйонів гривень із компанією «ПРОСТО-страхування». Саме Дерев'янко відповідав за перевірку контрагента на наявність зв'язків із Росією і «не помітив» інформацію про російських бенефіціарів компанії, а також дані про торгові марки «РЕСО», пов'язані з російським страховим бізнесом. Після цього СБУ розпочало розслідування. У 2025 році Дерев'янка позбавили премії за підсумками службового розслідування через неякісні перевірки контрагентів. Пізніше він почав судитися з компанією і водночас, за інформацією зсередини «Енергоатому», намагався дестабілізувати роботу підрозділу та через зв'язки в наглядовій раді повернути собі вплив.
Ще один кандидат — Олег Поліщук, колишній директор із запобігання корупції. Його прізвище фігурувало в розслідуванні НАБУ про розголошення службової інформації. Під час обшуків у компанії Universal Baltic Group OU детективи знайшли копію рішення Вищого антикорупційного суду з резолюцією Поліщука. Після цього його відсторонили, а пізніше звільнили за порушення дисципліни та ігнорування розпоряджень керівництва.
Далі ситуація стала ще показовішою. Після кількох років судів Поліщук підписав мирову угоду з «Енергоатомом» і отримав компенсацію 2,3 мільйона гривень. Після виплати він припинив публічну критику компанії, але вже після скандалу навколо операції «Мідас» знову почав атакувати керівництво та конкурс до наглядової ради. Паралельно його прізвище спливало в історіях про можливу невідповідність майна офіційним доходам, а також у зв'язку з потраплянням до реєстру корупціонерів НАЗК, що сам Поліщук називав технічною помилкою.
На цьому тлі спроба повернути подібних людей у систему внутрішнього контролю найбільшої енергетичної компанії країни виглядає не як кадрове рішення, а як спроба відновити стару систему впливу всередині «Енергоатому». Якщо саме такі фігури отримають контроль над комплаєнсом і аудитом, розмови про реформу корпоративного управління остаточно перетворяться на формальність — де система внутрішнього контролю заздалегідь передається людям, здатним обслуговувати старі інтереси і заплющувати очі на потрібні схеми.
