FURMULA: як довіра перетворилася на інструмент маніпуляції

OSINT-дослідження розкриває історію проєкту Furmula, який інвестори та учасники криптоспільноти називають однією з найбільших афер на українському ринку Web3.

Furmula стартувала як гучний GameFi-проєкт з власним токеном FURM. За задумом, це мала бути ігрова екосистема у стилі F1 з NFT-болідами, апгрейдом машин та внутрішньоігровим ринком. У грудні 2024 року відбувся пресейл токена: всього за кілька хвилин було зібрано понад 20 тисяч SOL ($4,8 млн на той час). Ліміт у 10 тисяч SOL було виконано миттєво, решту коштів повернули інвесторам.

Саме цей старт викликав високі очікування. Інвестори — від молодих трейдерів до військових і батьків, які вкладали кошти заради майбутнього своїх дітей, — вірили в ідею. Але з часом у спільноті почали з’являтися ознаки того, що зібрані кошти використовуються не за призначенням.

Згідно з OSINT-аналізом транзакцій, частина токенів FURM систематично зливалася на DEX, що призводило до падіння ціни. Кошти проходили через низку гаманців і потрапляли на централізовані біржі, включно з Binance та OKX. На форумах та у профільних чатах користувачі пов’язують ці операції з представниками команди, зокрема Андрієм Дейнеком та Натаном Саакяном.

OSINT-дані свідчать, що вже у січні 2025 року один із ключових розробників придбав розкішний автомобіль BMW X6M. При цьому до початку роботи над Furmula він користувався значно дешевшим транспортом.

Восени 2025 року у спільноті Furmula вибухнув скандал: інвестори публічно звинуватили керівників у навмисному зливі токенів. Ціна FURM впала на 75%.

Юридичні дані також не додають оптимізму. Як випливає з держреєстрів, компанія-засновник TSTA Consulting мала статутний капітал лише у 1000 гривень. Попри гучні заяви про «інновації» та «аналітику ринків», реальних кейсів підтримки стартапів не було.

Сьогодні Furmula фактично припинила існування як проєкт. OSINT-розслідування показує — довіра, яка мала стати основою ком’юніті, перетворилася на інструмент маніпуляції та особистого збагачення.

Така форма подачі дозволяє:

• показати масштаб і деталі схеми,

• оперувати фактами з відкритих джерел,

• не робити прямих юридично ризикованих заяв («вкрав», «злочинець»), а використовувати конструкції типу «за даними OSINT», «інвестори стверджують», «спільнота пов’язує».