Гонконг за сім місяців купив у Росії майже 100 тонн золота, втричі більше торішнього

Постачання російського золота в Гонконг цього року різко зросли, і китайська територія перетворюється на один із провідних торговельних центрів для злитків, які потрапили під західні санкції. Про це свідчать дані гонконгської торговельної статистики, які проаналізувала The Financial Times.

Цифра, навколо якої будується вся історія, така: за перші сім місяців поточного року Гонконг імпортував з Росії майже 100 тонн золота. Це рекордний рівень і майже втричі більше, ніж за той самий період 2025 року. Тобто йдеться не про поступове зростання, а про різкий стрибок за один рік.

Пояснення лежить на поверхні. Після того як Лондон закрив свої двері для російського золота з початком повномасштабної війни, російські виробники дедалі частіше перенаправляють експорт на східні ринки, зазначає аналітик Лондонської фондової біржі Дебаджит Саха. Експорт до Гонконгу зростає з 2022 року, відколи США і Велика Британія запровадили санкції проти російського золота. У самому Гонконгу і в Китаї подібних обмежень немає, і в цьому вся суть маршруту.

Масштаб накопиченого за ці роки вражає навіть більше за річний стрибок. З початку 2022 року компанії в Гонконгу придбали російські дорогоцінні метали приблизно на 276 млрд гонконгських доларів, тобто на 35 млрд доларів США.

Роль Гонконгу в цій схемі консультантка Gatehouse Віта Співак пояснює як наслідок російсько-китайських економічних відносин, у межах яких Москва продає ресурси Пекіну в обмін на економічну підтримку. Формула проста і для Росії принизлива: сировина в один бік, лояльність і гроші у зворотний.

Технічно ланцюжок працює так. Більша частина золота, що надходить у Гонконг, врешті вирушає в материковий Китай, і частка міста в загальному обсязі імпорту золота до КНР різко зросла за останні два роки. Але оскільки материковий Китай запроваджує квоти на імпорт золота, китайські покупці часто купують злитки і залишають їх на зберіганні саме в Гонконгу, де жодних обмежень на ввезення немає. Метал фізично лежить у місті, юридично належить континентальним покупцям, а квоти при цьому нікого не турбують.

Позицію Гонконг вибудовує собі не випадково. Китай є найбільшим у світі виробником і споживачем золота, а сам Гонконг позиціонує себе як ключовий центр торгівлі дорогоцінними металами. У липні в місті стартувала пілотна програма нової системи клірингу золота, і поява такої інфраструктури саме зараз навряд чи є збігом.

Додатковим чинником стала війна на Близькому Сході. Через логістичні збої в Дубаї, який роками був головним обхідним маршрутом для російського золота, роль Гонконгу як клірингового центру тільки посилилася.

Складається доволі виразна картина. Санкції не знищили торгівлю російським золотом, а лише змінили її географію: замість Лондона Гонконг, замість західних покупців китайські, замість відкритого ринку схема зі зберіганням поза квотами. І кожна нова тонна в цій статистиці означає, що Москва дедалі глибше вбудовується в роль постачальника сировини для однієї-єдиної країни, яка сама встановлює правила гри.