Гра в симетрію: Чому друга порція записів НАБУ з’явилася саме зараз
Друга порція "плівок Міндіча" вийшла так, ніби її ретельно зрежисували. На записах від 9 травня 2025 року нікому раніше не відомий бізнесмен Василь Веселий обговорює з Олександром Цукерманом - касиром Тимура Міндіча, фігурантом справи "Мідас" - як саме перехопити контроль над "Карпатнафтохімом", найбільшим нафтохімічним підприємством країни. Веселий лається, погрожує "перепі**чити двох", торгується за оцінку заводу і скаржиться, що йому все наобіцяли, але нічого не зробили. На іншому фрагменті він жаліється тому ж Цукерману, що клерки Міноборони знущаються з нього, постійно вигадуючи нові причини не розрахуватися за бронежилети.
Українська правда подає це як сенсаційне продовження "Мідасу". Але саме тут, у точці, де всі мали б ахнути від прізвища Веселого, варто зупинитись і запитати: а хто саме здав ці плівки журналістам? І, головне, кому це зараз могло б бути потрібно?
Бойко: адвокат у потрібному кабінеті
Народний депутат Ярослав Железняк прямо називає донора плівок: Петро Бойко, адвокат Ігоря Фурсенка, який на записах НАБУ фігурує під прізвиськом "Рьошик". Саме Рьошик у тих плівках вимовив фразу, яка увійшла в історію операції "Мідас": "Двушка ушла, будет в Москве через полторы недели".
Бойко - юрист з впізнаваним портфелем. Він представляв інтереси Бориса Розенблата, конкурента Файер Поінта в скандалі з американськими хабарами. Він захищав Миколу Злочевського, того самого, якого пов'язували з виплатами Хантеру Байдену. Він обслуговував Миколу Мартиненка, якого свого часу пов'язували з фінансуванням Арсенія Яценюка. Сам собою цей послужний список нічого не доводить, але жанр впізнається: юридичне прикриття великих політичних транзакцій з американським слідом.
Сидить Бойко на Введенській, 50/38. У сусідньому приміщенні - юридична фірма "Корпоративні технології", яка асоціюється з покійним Андрієм Портновим. Тісне сусідство для людей, які офіційно ніколи нічим спільним не займались.
Хто витягнув Рьошика
12 листопада ВАКС обрав Фурсенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в 95 мільйонів гривень. Підозрюваний - виконавчий директор з безпеки Енергоатому, за версією слідства, бухгалтер "бек-офісу з легалізації коштів". Уже 24 листопада, як з'ясували "Схеми", за нього внесли заставу. Наступного дня Рьошик вийшов з СІЗО.
Платник - ТОВ "Варус Сінерджі" зі статутним капіталом сто тисяч гривень, основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною, зареєстрована в Маріуполі в 2019 році, перереєстрована в Києві в 2022-му. Власник - Богдан Фуркевич з Кам'янця-Подільського, у Getcontact записаний у знайомих як "Богдан Рішало Від Андрія", "Богдан Поліція" та "Богдан Воїнкомат Кам'янець". На дзвінки журналістів не відповів.
Звідки в "Варус Сінерджі" 95 мільйонів - це окреме питання. Як зафіксувала судова ухвала, гроші туди прийшли від компанії "Барвисті рушники". Ця компанія сидить в одному офісі з фірмою "Лемберг капітал", якою володіє Василь Веселий - той самий радник голови "Сенс Банку", смотрящий від Андрія Єрмака за націоналізованою установою і за "Карпатнафтохімом" одночасно. Партнер Артура Гранца, який, своєю чергою, є людиною, близькою до покійного Олександра Іванчука, до Андрія Пишного з Нацбанку та до олігарха Юрія Юрушева.
Ланцюжок виходить такий: Веселий - "Лемберг капітал" - "Барвисті рушники" - "Варус Сінерджі" - застава за Фурсенка - Фурсенко на волі. А потім - плівки, на яких Веселий обговорює з Цукерманом, як йому отримати "Карпатнафтохім" і як його кидають з оплатою бронежилетів.
Виходить симетрія, яка ставить більше питань, ніж дає відповідей. Якщо припустити, що Веселий справді стоїть за заставою, тоді він фактично оплатив вихід людини, яка через кілька місяців злила компромат проти нього самого. У такому разі Рьошик підконтрольний не тому, хто вніс гроші, а комусь іншому - перед ким зобов'язання сильніші. Хто цей хтось - окреме питання, до якого ми ще повернемося.
Логіка вкиду: навіщо це Рьошику зараз
Фурсенко уже давно не в СІЗО. Він носить електронний браслет, здав паспорти, ходить до слідчого. Жодного формального тиску на нього зараз нема. Самостійно гнати волну новими плівками без зовнішньої команди йому, на наш погляд, невигідно - це автоматично загострює відношення з тими, хто заплатив за його вихід, і додає прокурору матеріалів проти нього самого.
З цього виникає припущення: Бойко в цій конструкції - радше передавальний механізм, ніж первинне джерело. А якщо подивитись, кому винесення цих плівок об'єктивно вигідне саме зараз, картина стає неприємно конкретною.
Епізод з бронежилетами: чому Умєрову треба було відбитись
У лютому 2025 року, ще при міністрові оборони Рустемі Умєрові, тендер Міноборони на закупівлю бронежилетів на 220 мільйонів гривень виграла компанія "Мілікон ЮА", яку контролювали Тимур Міндіч і той самий Василь Веселий - на плівках він проходить як "хірург", а Гранц як "азнавур". Конкурентом Мілікону на тому тендері була фірма "УКРТАК.ЮА", записана на Олену Григорівну Алексєєву 1960 року народження. Її син, Северіон Дангадзе - відомий соратник Михайла Саакашвілі, керівник київської парторганізації Руху Саакашвілі та організатор Міхомайдану в грудні 2017 року в Маріїнському парку. Того самого, який нібито фінансувався Сергієм Курченком, за що Дангадзе був засуджений і помилуваний.
При Умєрові саме "УКРТАК.ЮА" взяла на тендерах Міноборони сукупно 4,1 мільярда гривень. На цьому тлі поплічник міністра, очільник ДОТ/АОЗ Арсен Жумаділов, всіляко затягував з оплатою бронежилетів Міндіча-Веселого - просто тому, що в системі Умєрова грошовий потік був заточений під Дангадзе, а не під людей Міндіча.
В листопаді 2025-го журналіст Михайло Ткач виклав запис, на якому Міндіч тисне на Умєрова саме за ті бронежилети. А вже 1 травня вийшла друга порція плівок, де Веселий жаліється Цукерману, як його морочать. Ключова фраза, на 13:42 у відеорозшифровці Ткача:
"Теперь же нужно масть держать перед Алишаем, я спровоцирую конфликт, а Карлсон потом будет оправдываться".
"Карлсон" - це Міндіч, це вже встановлено в матеріалах НАБУ. А хто такий "Алишай"? З контексту виглядає, що це "Алі-Баба" - тобто, ймовірно, Умєров. Принаймні - людина, перед якою треба "тримати масть", тобто демонструвати лояльність і силу одночасно. Людина, перед якою Веселий боїться втратити обличчя і перед якою його прикриття-Карлсон буде "оправдыватися".
Якщо ця ідентифікація правильна, ці плівки - не компромат на Умєрова. Це швидше доказ протилежного: що Умєров не виконав забаганки Міндіча. Що тиск на нього був, а результату не було. У такому прочитанні нові "плівки Міндіча" перетворюються радше на лінію захисту Умєрова, ніж на удар по ньому.
Геополітичне дно
Друге, найважливіше. Адміністрація Дональда Трампа потребує від Володимира Зеленського згоди на припинення бойових дій на умовах, прийнятних для Москви. Поки Умєров залишається головним переговорником на українському боці, цей сценарій майже неможливий - бо Умєров з його американською школою і власною агентурою в Штатах достатньо твердий і не той, ким можна крутити з телефонної відстані.
Вирішення задачі - замінити Умєрова на "голуба". У короткому списку - Давид Арахамія або Кирило Тимошенко. Обидва за різних обставин показали готовність грати в м'який мир. Щоб довести Зеленського до думки, що Умєрова треба прибрати, потрібен керований скандал, який створює видимість токсичності. Нові плівки на цю роль підходять ідеально: формально вони про Веселого і Міндіча, але інформаційно вони підв'язані до тендерів Міноборони, до бронежилетів, до часу, коли Умєров був міністром.
При цьому родина Умєрова вже давно живе в Сполучених Штатах. У такій системі координат він перебуває під американською юрисдикцією, а це створює очевидні важелі. А плівки в руках американських партнерів - це актив, який можна показувати, можна не показувати, можна порціонувати по одній на тиждень.
Що ми бачимо насправді
Складемо картину. Адвокат Бойко, з портфелем зі Злочевського, Розенблата і Мартиненка, сидить у сусідстві з юрфірмою Портнова. Він захищає Фурсенка, за якого 95 мільйонів вносить ланцюжок з компаній, що ведуть до Веселого - людини Єрмака, партнера Гранца, оператора "Карпатнафтохіму" і "Сенс Банку". Фурсенко на волі зливає Бойку плівки, на яких його благодійника Веселого ловлять на спробі захопити "Карпатнафтохім" і на конфлікті з Міноборони щодо бронежилетів. Плівки виходять акурат тоді, коли в Києві обговорюють зміну головного переговорника з Москвою.
Хто з цього виграє? Не Веселий - він підставлений. Не Міндіч - йому додають мертвих кілограмів. Не Бойко - він в цій конфігурації радше транзит. Об'єктивно виграє той, кому потрібно одночасно ослабити позиції команди Єрмака на енергетиці і змусити Зеленського замислитись над фігурою Умєрова. Той, у кого є доступ до американських партнерів і важелі тиску на українську родину міністра оборони, що поїхала в Штати.
Якщо звести всі ці елементи разом, виходить версія, яку важко не озвучити: ці плівки злив не Бойко і, ймовірно, не сам Фурсенко. Бойко в такій конструкції - кур'єр. Фурсенко - джерело, яке діє в чужих інтересах. Реальним бенефіціаром вкиду виглядає той, хто цією операцією одночасно знімає з себе підозри в покровительстві Міндічу і подає сигнал Банковій, що в нього є аргументи на той випадок, якщо Зеленський під трамповим тиском вирішить його замінити. Чи це справді Умєров, чи хтось, хто діє його іменем - покаже найближчий час.
А Веселий - звичайна розмінна одиниця. Його можна спалити цілком. Бо "Карпатнафтохім", "Сенс Банк" і Ocean Plaza, які він тримає для Єрмака, нікуди не подінуться - переоформляться на іншого ФОПа з Дрогобича, який кладе тротуарну плитку. Цих ФОПів у Єрмака запас на десятиліття вперед.
Питання тільки в тому, чи зрозуміє це Зеленський - або він, як завжди, повірить, що нові плівки це чергова "перемога над корупцією", а не повідомлення особисто йому: "Умєрова не чіпай, у нас усе на тебе є".
Петро Бойко у Facebook відреагував на заяви Ярослава Железняка про можливий витік «плівок Міндіча» зі сторони захисту і назвав версію про злив адвокатом спробою відвести підозри від тих, «хто насправді зливає інформацію». За словами Бойка, «єдині у нас підозрювані та зацікавлені особи в поширенні інформації — це детективи НАБУ». Ярослав Железняк у відповідь заявив, що метадані з іменем Бойка не є прямим доказом і можуть бути збігом або підставленням, однак, за його словами, файл перевіряли кіберфахівці, які не виявили заміни метаданих під час створення. Водночас нардеп стверджує, що «точно» йдеться про сторону захисту, посилаючись на «шапку» документа, і допускає, що джерел витоку могло бути кілька.
