Ірина Мудра знає більше за Єлизавету Івахненко, але із СІЗО її не поспішають визволяти
За обома жінками, які зараз перебувають під вартою у гучних справах, стоять сили, цілком здатні зібрати необхідні для застав суми, пише Юрій Ніколов. Питання не в грошах, а в тому, кого і навіщо вирішують визволяти, а кого залишають сидіти.
Почати варто з Єлизавети Івахненко, яку на плівках НАБУ називають "Музою" і пов'язують із прокурором Сергієм Кропивою. Живе вона в Taryan Towers, одному з найпафосніших житлових комплексів Києва, розташованому неподалік від Генеральної прокуратури. Географія тут промовиста сама по собі: після роботи можна було заскочити до неї, а потім уже їхати в передмістя, додому до дружини й дітей. Навіть у камеру Івахненко потрапила в куртці вартістю близько 3 тисяч доларів.
Але при всій демонстративності цього способу життя її власна вага в корупційній конструкції виглядає невеликою. Роль, яку їй відводить слідство, зводиться до відмивання грошей, зароблених коханим, і на цьому, судячи з усього, вплив закінчується. Виняток можливий лише один: якщо вона здатна дати незручні свідчення проти "Шефа" свого коханого. Тоді ціна питання змінюється миттєво.
Зовсім інша ситуація з Іриною Мудрою.
У колишньої заступниці керівника Офісу президента гарантовано є і власні гроші, і впливові друзі. Але головне навіть не це. Мудра працювала в Офісі за двох його керівників, Андрія Єрмака і Кирила Буданова, який очолив ОП у січні 2026 року. Тобто вона може розповісти щонайменше про обох, і вже це робить її державну вагу непорівнянною з вагою молодої супутниці прокурора.
І ось тут виникає найцікавіше. Таку важливу фігуру визволяти чомусь не поспішають.
Пояснень цьому може бути два, і жодне з них не є приємним для системи. Перше: жінці показують, почім фунт лиха в камері, щоб вона краще розуміла вартість власного визволення тоді, коли її нарешті викуплять. Друге: ті, хто міг би це зробити, досі мнуться через страх публічного засудження з боку суспільства, значно біднішого за них самих.
Обидва варіанти описують не правосуддя, а торг. У першому випадку камера працює як інструмент переговорів, у другому свобода людини залежить від того, наскільки болісно виглядатиме внесення застави на тлі загального зубожіння. Про докази, вагу обвинувачення чи ризики впливу на слідство в цій логіці не йдеться взагалі.
