Хабар на $150 тисяч і 11 років слідства: суд повністю виправдав зятя Ківалова
Шевченківський районний суд Києва поставив крапку в резонансній кримінальній справі 2015 року, винісши виправдувальний вирок колишньому заступнику прокурора Подільського району Олексію Білому та колишньому прокурору цієї ж прокуратури Сергію Нечипоренку (який є зятем екснардепа Сергія Ківалова).
Суд визнав обох невинуватими за п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України — у зв'язку з тим, що не доведено, що злочин взагалі було вчинено. Колегія суддів дійшла висновку про відсутність цілісної конструкції змови, доведеної суми, реального впливу на процесуальні рішення та підтвердженого факту передачі коштів.
Хронологія та суть обвинувачення
Події у справі розгорталися восени 2015 року, а саме затримання відбулося 30 листопада 2015-го. Відтоді судовий процес тривав майже 11 років.
Фабула справи: За версією слідства, Олексій Білий у 2015 році як заступник прокурора Подільського району мав важелі впливу у провадженні щодо оформлення права на комунальне приміщення в столиці. Сергій Нечипоренко, який на той момент уже не працював у прокуратурі, за версією обвинувачення, виставив вимогу про хабар і мав прийняти кошти.
Схема і «торг»: Згідно з матеріалами, суму нібито спершу оцінили в 200 тисяч доларів, проте згодом «знизили» до 150 тисяч під час зустрічі в ресторані.
Затримання: 30 листопада 2015 року профільний прокурор виніс постанову про закриття провадження. Того ж дня Нечипоренко, за версією слідства, в автомобілі біля будинку на Лук’янівці передав цю постанову заявнику та забрав пакет.
Кваліфікація: Білому інкримінували одержання неправомірної вигоди службовою особою у великому розмірі (ч. 4 ст. 368 КК), а Нечипоренку — пособництво у цьому злочині (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК). Обидва свою провину заперечували.
Чому розсипалася справа: ключові висновки суду
Колегія суддів ретельно проаналізувала доказову базу та виявила критичні прогалини в обвинуваченні:
Ознаки провокації: Суд дійшов висновку, що до звернення заявника до правоохоронних органів об'єктивних вимог хабара зафіксовано не було. Надалі всі події розвивалися за ініціативою заявника, а після його залучення до конфіденційного співробітництва — під контролем оперативників. Суд прямо охарактеризував такі дії як провокативні.
Відсутність впливу на рішення: Прокурор, який безпосередньо закрив справу 30 листопада 2015 року, заявив у суді, що ухвалив це рішення самостійно, і жодного впливу з боку Білого не підтвердив.
Розриви в ланцюгу доказів: Обвинувачення намагалося вибудувати чітку послідовність (постанова від прокурора → Білий → Нечипоренко → заявник), проте суд не побачив допустимої фіксації жодної з передач. Зокрема, був відсутній окремий протокол отримання документів від заявника, а відсутність відеозйомки чи протоколу передачі самої постанови суд визнав критичною.
Фейкові гроші та брак фіксації: Реальних коштів у пакеті було лише 20 000 доларів, решта — 1 300 імітаційних купюр номіналом по 100 доларів. Протокол огляду та вручення «мічених» купюр суд визнав таким, що не витримав перевірки на достовірність, оскільки сам момент передачі пакета зафіксовано не було, і що саме лежало всередині в ту секунду, слідство встановити не змогло.
