Дім на Подолі за 16 млн, скандали з банками та вілла у Флориді: чим «багата» Оксана Маркарова на тлі повернення у владу

29 вересня

Оксана Маркарова повертається в «велику гру» української політики — тепер як радник з питань відновлення та інвестицій, спираючись на свої багаторічні зв'язки у Вашингтоні. Проте разом із колишньою міністеркою фінансів та екс-посолом у США спливає її давній шлейф банківських і майнових історій: від банкрутства «Актив-банку» та сумнівних угод на Подолі до протоколу НАПК та елітної нерухомості у США.

1. Будівля на Борисоглебській: застава на 130 мільйонів і продаж за 16

Один із найрезонансніших епізодів у біографії Маркарової стосується чотиритисячного офісного будинку на вулиці Борисоглебській у тихому історичному центрі Києва.

Об'єкт перебував у заставі державного Укрэксимбанку і оцінювався майже в 130 млн грн.
У квітні 2014 року правління «Актив-банку» вирішило його продати. У договорі з компанією «Синоним» фігурувало близько 60 млн грн, проте, за даними держбанку в судових матеріалах, на реальні рахунки надійшло лише близько 16 млн грн.
Оцінку майна проводила компанія «Істерн консалтинг груп», якою Маркарова раніше керувала. На момент угоди держреєстр усе ще показував її бенефіціаром банку та співзасновником компанії-покупателя, хоча сама вона запевняла, що вийшла з цих структур раніше, а затримка була лише в держреєстрах. Укрэксимбанк судився за цей заставний об'єкт із 2015 року.

2. Крах «Актив-банку» та мільйонні операції перед цим

Маркарова увійшла до наглядової ради «Актив-банку» ще у 2012 році і певний час виконувала обов'язки голови. Згодом контроль над банком отримали структури ITT, а її чоловік Данило Волинець через «ІТТ-Інвест» став його власником.

Восени 2014 року банк стрімко пішов на дно: 13 червня НБУ визнав його проблемним, 2 вересня — неплатоспроможним, а вже 3 березня туди зайшла тимчасова адміністрація.
Перед самим крахом фінустанови проводилися сумнівні операції: права вимоги на 23,3 млн грн передавалися «Арбимаркету» всього за 5,8 млн грн, після чого переходили до «ІТТ-Менеджмент». Різницю у 17,5 млн грн згодом успішно намагався оскаржити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Декларації, НАПК та американська вілла за 2,35 млн доларів

У 2019 році у Маркарової виникли проблеми з власною декларацією: НАПК направило до суду протокол щодо декларації за 2017 рік через виявлені 415 тис. грн недостовірних відомостей (незадекларована квартира, доходи родичів, цінні папери та залишки на рахунках), хоча сама вона пояснювала це нюансами методології заповнення.

Нові питання до майна з'явилися вже під час її каденції в США:

У липні 2024 року Данило Волинець зареєстрував у США компанію VRZ 2036 LLC, яка вже в серпні придбала віллу в Помпано-Бич (Флорида) за $2,35 млн. Американська компанія чоловіка фігурувала в деклараційних даних, проте сама вілла як окремий об'єкт нерухомості там не з'явилася.
У той же період Маркарова декларувала сотні тисяч гривень грошового забезпечення від МЗС, мільйонні компенсаційні виплати та 14,7 млн грн від продажу корпоративних прав. Її чоловік контролює близько 74,8% «Акордбанку» і очолює його наглядову раду.

4. Політичний шлейф та повернення у владу

Після роботи міністром фінансів Маркарова у 2021 році вирушила до Вашингтона як посол України в США. Проте у вересні 2024 року спікер Палати представників Майк Джонсон вимагав її звільнення після візиту Володимира Зеленського на завод у Пенсильванії, назвавши це втручанням у виборчу кампанію в США. У серпні 2025 року її остаточно звільнили з посади посла.

Але вже за кілька місяців вона повернулася в українську вертикаль влади — тепер як внештатний радник із питань відновлення та інвестицій. За її плечами залишаються заставочний дім на Подолі за 16 млн грн, рухнулий банк, старі судові тяжби та флоридська вілла. І все це — на тлі напрямку, через який протікатимуть чималі фінансові потоки на відновлення країни.