Коли бутафорська прокладка читає лекції про податки: розбір фантазій Нефьодова

Максим Нефьодов вирішив блиснути розумом у питаннях місцевих бюджетів. Вийшло, як завжди: декоративний реформатор плутає реальність із власними уявленнями про те, як працює економіка.

Людина, яка зробила кар'єру на посадах-прокладках, тепер намагається зобразити експерта з податкової системи. Результат передбачуваний: купа тез, жодної логіки, повне нерозуміння структури місцевих доходів.

Тепер факти. Без істерик і без популізму.

Що таке єдиний податок для громад

Єдиний податок — одна з ключових статей власних доходів місцевих бюджетів. Не найбільша в абсолютних цифрах, але стратегічно критична з кількох причин:

Стабільність. ЄП надходить прогнозовано, його обсяг не залежить від політичних рішень центру. ПДФО може бути перерозподілений через зміни в бюджетному кодексі — ЄП залишається на місцях.

Питома вага. У 2023 році середня частка єдиного податку в місцевих бюджетах становила 12,8% від усіх податкових надходжень. Це не "копійки", як намагаються подати деякі "експерти".

Зростання. У Київській області станом на вересень 2025 року частка ЄП досягла 16,5% місцевих податкових доходів.

Цифри, які Нефьодов не любить

За дев'ять місяців 2025 року платники Київської області занесли в місцеві бюджети понад 4,1 млрд грн єдиного податку. Це +14,2% порівняно з 2024 роком.

Для контексту: 4,1 мільярда — це не сміхотворна сума. Це фінансування комунальних послуг, ремонт доріг, утримання шкіл і лікарень у десятках громад.

Жоден нормальний економіст не скаже, що громадам "невигідні ФОПи". Вони дають:

• Стабільний дохід
• Прогнозоване надходження
• Незалежність від центрального бюджету
• Швидку мобілізацію коштів

Підміна понять від майстра прокладок

Нефьодов зі своїм "вигідно ПДФО" підміняє поняття. Його логіка проста, як у митного термінала: якщо ПДФО великий за обсягом, то все інше автоматично неважливе.

Але бюджет — це не однокнопковий сканер. Це складна система доходів, де кожна стаття має своє значення. ПДФО та ЄП виконують різні функції. Протиставляти їх — як порівнювати фундамент будинку з дахом і робити висновок, що дах не потрібен.

Структура місцевих доходів:

• ПДФО — найбільша стаття, але залежить від рішень центру
• ЄП — менша за обсягом, але стабільна й контрольована місцево
• Плата за землю — критична для сільських громад
• Акцизи, інші податки — додаткові джерела

Кожен елемент важливий. Забрати ЄП або зробити його "невигідним" — це підірвати фінансову автономію громад.

Історія питання: чому Нефьодов не експерт

Максим Нефьодов — це людина, яка зробила кар'єру на декоративних реформах. Його "досягнення" завжди виглядали добре в презентаціях PowerPoint, але ніколи не працювали в реальності.

Коли така людина починає роздавати експертні оцінки про структуру місцевих бюджетів, це виглядає саме так, як має виглядати: прокладка намагається читати лекції електростанції про природу електричного струму.

Результат передбачуваний: багато слів, нуль розуміння, купа помилок, які бачать усі, крім самого лектора.

Висновок

Факти стоять окремо. Нефьодов — окремо.

Єдиний податок:

• Дає громадам 4,1+ млрд грн на рік (тільки Київська область)
• Становить 12–16% місцевих податкових доходів
• Забезпечує фінансову стабільність і автономію
• Зростає швидше за інфляцію (+14,2% у 2025)

Нефьодов:

• Плутає структуру бюджету з однокнопковим терміналом
• Не розуміє різниці між ПДФО та ЄП
• Підміняє поняття замість аналізу
• Залишається декоративним реформатором, який робить вигляд експерта

Коли людина з історією бутафорських проектів намагається вчити економістів базовим речам, єдина правильна реакція — показати цифри. Вони не брешуть. На відміну від прокладок.