Коли країною правлять шахраї та чекісти — навіть газ перетворюється на сміття

🧊 Газовий гігант «Газпром» опинився на межі колапсу — і не в переносному сенсі. Колись провідний експортний інструмент Кремля та найбільший постачальник Європи, сьогодні «Газпром» тоне у власному надлишку: у газі, який більше нікому не потрібен.

Експортний обвал

📉 Із 2012 року експорт російського газу до Європи скоротився з 200 до 30 мільярдів кубометрів на рік — мінус 85%. Розпіарений трубопровід «Сила Сибіру» до Китаю мав компенсувати втрати, проте не покриває й п’ятої частини. І навіть цей обсяг став результатом багаторічних принизливих переговорів — на умовах Пекіна, а не Москви.

Газ, якого ніхто не хоче

⛽ У результаті накопичилося понад 60 мільярдів кубометрів непроданого газу. Видобуток триває. Сховища заповнені. Покупці — зникли.

📦 Підземні сховища переповнені. Китай не збільшує закупівлі. Європа вийшла з гри. Латинська Америка — занадто далеко. У «Газпрому» немає ані флоту, ані логістики, щоб переорієнтуватися.

💥 Формується газова бульбашка — не образно, а буквально. Ціни падають. Пропозиція зростає. Сховища переповнені. Трубопровід, що колись був грошовою жилою, перетворюється на зашморг.

Реалії ринку

📊 Індексні ціни TTF у Європі (€/МВт·год):

  • 2012: ≈25

  • 2015: ≈20

  • 2018: ≈22

  • 2021: ≈50

  • 2022: 130–300 (пік енергокризи)

  • 2023: ≈40

  • 2024: ≈30

  • 2025: ≈28 (середній рівень на сьогодні)

🔻 Ціни обвалилися, повернувшись до докризових показників. Тим часом «Газпром» утратив ринок, флот, валютну виручку, репутацію — і важелі впливу.

Парадокс: газ для світу — але не для росіян

📌 Іронія в тому, що в Росії газу більше, ніж можна спожити — але пересічні громадяни не побачать і кубометра.

🔥 Села в Ямало-Ненецькому окрузі досі опалюють вугіллям. У Пскові — досі немає газопроводу. У сибірських школах палять дрова. Чому? Бо правляча верхівка воліє спалити надлишок, аніж дозволити, щоб він послужив тим, кого вона обікрала.

«Газпром» — не бізнес. Це механізм шантажу.

🎯 «Газпром» ніколи не був ефективною компанією. Його призначення — не торгівля, а проєкція сили, маскована під бізнес.
Він не вміє продавати — він уміє лише погрожувати.

Але в цьому й парадокс: жоден олігарх чи пов’язаний із ФСБ менеджер не постраждає.

⛓ Вони давно приватизували прибутки та націоналізували збитки. Колапс «Газпрому» не зачепить еліту. Він ударить по бідняках — по тим, кого вже давно й системно грабують.

🧠 Прогноз: якщо протягом найближчих 2–3 років Росія не знайде справжніх, диверсифікованих ринків збуту (спойлер: не знайде), вся газова імперія розвалиться — як проржавіла труба в сибірській мерзлоті.

У підсумку — навіть природні ресурси гниють під авторитарним режимом. Коли держава стає мафією, трубопроводи перетворюються на надгробки.