Компанія Вадима Гурінова видає імпортні генератори за російські щоб обходити санкції

Мережа компаній Вадима Гурінова, довіреного бізнес-партнера російських олігархів, займається не лише експортом російської нафти та нафтопродуктів, а й постачанням високотехнологічного обладнання в обхід санкцій.

Спершу про коло партнерів. У групі компаній "Авестра" поруч із Гуріновим працюють нафтотрейдер Роман Спиридонов, на якого оформлена дубайська компанія Petroruss, що торгує російською нафтою, а також петербурзькі бізнесмени Ігор Березін і Дмитро Іванов.

Усередині Росії структура вибудувана щільно і з упізнаваними перетинами. Гурінову належала частка в петербурзькому ТОВ "Рюрик бітумні матеріали", ліквідованому у 2024 році: його "Рюрик менеджмент" володів 56,7% компанії, ще 33,3% мало ТОВ "Бакора ПГС", засновником і директором якого є Рустам Рамазонов, а решту 10% тримало ТОВ "Хімсервіс" Ігоря Березіна. Сам Рамазонов входить до "Деловой России", де очолює комітет з малої енергетики.

Через ту саму "Бакора ПГС" Рамазонову належить 47,9% у ТОВ "Альфа Балт Інжиніринг". Старшим партнером там виступає все той же "Рюрик менеджмент" Гурінова з часткою 49,9%, ще по одному відсотку мають Микита Сержантов і Петро Пащенко.

І саме ця компанія за роки війни почувається найкраще. Її виручка зросла вчетверо: з 1,1 млрд рублів у 2022 році до 4,4 млрд за підсумками 2024-го. У доларовому вимірі зростання скромніше через падіння рубля, приблизно з 16 до 48 млн доларів за середньорічними курсами, але й це втричі за два роки війни.

Заробляє "Альфа Балт Інжиніринг" на тому, що володіє в Петербурзі виробничим майданчиком і збирає дизельні та газопоршневі електростанції для "Новатеку", "Роснефти", "Россетей" і центрів обробки даних. Тобто обслуговує саме ті компанії, які утримують російську енергетику та інфраструктуру обробки даних.

Питання лише в тому, з чого саме вона це збирає.

На власному сайті компанія прямо заявляє про паралельний імпорт комплектуючих з Європи через власні склади в дружніх країнах. Ідеться, зокрема, про продукцію американської Cummins, австрійської Jenbacher і німецької MWM. У липні в Instagram, забороненому в Росії, компанія похвалилася газопоршневою установкою німецького виробника MTU потужністю 2,5 МВт, яка теж прямо підпадає під санкції. Судячи з митних даних, сама "Альфа Балт Інжиніринг" ввозить продукцію з Китаю, а європейське обладнання може потрапляти до неї через треті країни та китайських постачальників.

У 2024 році компанія оголосила про створення спільного підприємства з китайською Yuchai: спершу для збирання, а згодом і для виробництва дизельних двигунів у Ленінградській області.

До групи "Альфа Балт" входять також "Альфа Балт Сервіс", "Альфа Балт Автоматика" та "Альфа Балт Марін". Останню зареєстрували в Петербурзі у 2023 році, її засновниками є Микита Сержантов з часткою 60% і "Бакора ПГС" Рамазонова, а займається вона постачанням силового енергетичного обладнання, зокрема іноземного, для суден. Батько Микити, Єгор Сержантов, є фахівцем у сфері випробувань і сертифікації морських суден, а водночас радником генерального директора "Альфа Балт Інжиніринг" Рустама Рамазонова.

Закордонне обладнання для обох структур завозить та сама "Бакора ПГС", яка ще до війни постачала європейську продукцію найбільшим російським нафтогазовим компаніям, зокрема дизель-генераторні установки італійського виробника Compagnia Tecnica Motori.

А далі імпортне обладнання перетворюється на російське.

За його словами, за російські дизель-генератори видають імпортні, і схему цю придумали ще до війни, а реалізував її співвласник компанії Володимир Соловйов. Працює вона так. "Альфа Балт Інжиніринг" ввозить у країну дизель-генератори відомих виробників, товар проходить митне очищення за заниженою ціною, після чого на майданчику на вулиці Київській до двигуна виготовляють важку металеву раму. Далі напівофіційно отримується сертифікат СТ-1, який засвідчує, що електростанція вироблена в Росії.

Сенс цієї рами суто юридичний. На багато об'єктів потрібен допуск ФСБ, і туди пускають лише російське обладнання. Метал, приварений до європейського двигуна, і є тим, що перетворює імпорт на вітчизняну продукцію. За словами джерела, так робили і для Сочі, і для Криму, і так само все триває зараз. Бухгалтерський бік схеми забезпечує Олена Васильєва, яка, за тим же описом, дробить доходи і відшкодовує надутий ПДВ, лишаючись у тіні.

Підсумок виходить незручний для авторів санкційних списків. Санкції формально діють, обладнання формально не потрапляє до Росії, а фактично європейські та американські двигуни працюють на об'єктах "Роснефти" і "Новатеку", пройшовши дорогою через дружні країни, китайських посередників і металеву раму, яка надає їм російське громадянство.