Мармуровий зв'язок: як родина закарпатського прокурора веде бізнес із дружиною Піскуна

Коли говорять про корупцію в українській прокуратурі, зазвичай згадують великі справи, мільйонні хабарі, елітну нерухомість. Але справжня картина цієї системи складається з дрібніших, але не менш показових епізодів. Історія закарпатського прокурора Івана Царя — саме такий випадок, де родинні зв'язки, мармурові родовища та систематичне приховування статків утворюють ідеальний зразок того, як працює прокурорська круговорука.

Родинний бізнес на Закарпатті

У селі Угля на Закарпатті з 2001 року працює компанія "Оріана лтд". Офіційно вона займається видобутком декоративного каменю, мармуризованого вапняку з Малоуглянського родовища. Тринадцять гектарів землі, спецдозвіл від районної ради, навіть інтерес італійських інвесторів у 2015-му. Звичайний регіональний бізнес, якби не одна деталь.

Серед засновників "Оріани" — батько та дружина прокурора Івана Царя. А другим співвласником є Світлана Піскун, дружина скандально відомого ексгенпрокурора Святослава Піскуна, якого у Франції затримували за підозрою в відмиванні грошей. Статутний капітал фірми — три мільйони гривень, але справжня вартість мармурового бізнесу, звісно, набагато більша.

Цар у прокуратурі з 2006 року, присягу склав у 2011-му. За цей час встиг не лише зробити кар'єру, а й вибудувати досить цікаву історію декларування. Точніше, недекларування.

Амбіції та незручні питання

У 2017 році Іван Цар вирішив піднятися на новий рівень — намагався потрапити до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Уявіть собі іронію: людина, яка систематично приховує власні статки, прагне стати антикорупційним прокурором. Але на співбесіді Дар'я Каленюк з Центру протидії корупції задала кілька незручних питань.

Мова зайшла про приватне підприємство "Ізумруд", що належало тестю Царя. За інформацією, фірма мала причетність до контрабанди нелегальних товарів. Кандидат у антикорупційні прокурори підтвердив родинний зв'язок, але запевнив, що тесть давно не має відношення до бізнесу. Наскільки це відповідало дійсності — питання окреме.

Мистецтво недекларування

Національне агентство з питань запобігання корупції розгорнуло перед Царем весь спектр його "творчості" у сфері декларування. Кожен рік приносив нові епізоди.

У 2015-му не задекларував майно на 465 тисяч гривень. "Забув" про будинок дружини, в якому жив, про гуртожиток, де був прописаний, про земельну ділянку. І, звісно, про дві фірми дружини — ту саму "Оріану" та "Фенікс".

У 2016-му знову "намудрив" з нерухомістю та не вказав фірму дружини.

У 2017-му продовжив традицію: не задекларував Daewoo Lanos дружини 2003 року випуску, який перебував у її власності п'ятнадцять років, і "помилився" на порядок у вартості корпоративних прав дружини в ТОВ "МАКЕДОР" — вказав 150 тисяч замість півтора мільйона.

Це не помилки. Це система. Коли людина три роки поспіль "забуває" задекларувати різне майно, це вже не неуважність. Це свідома стратегія приховування реальних статків.

Система захисту

НАЗК виявило порушення, підготувало рішення про недостовірне декларування. Керівник Генеральної інспекції ГПУ побачив у діях Царя ознаки дисциплінарного проступку. Здавалося б, система запрацювала.

Але далі включився головний захисний механізм української прокуратури — Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів. КДКП не побачила ознак проступку. Не знайшла підстав для відповідальності. Закрила провадження. А Вища рада правосуддя погодилася з цим висновком і залишила рішення без змін.

Так працює прокурорська круговорука. НАЗК фіксує порушення, Генінспекція бачить проступок, а КДКП все "не бачить" і закриває справу. І ніхто не несе відповідальності. Ні за приховування статків, ні за родинний бізнес із дружиною ексгенпрокурора, ні за можливі зв'язки з контрабандою.

Прокурорська династія: хто є хто

Щоб зрозуміти справжній масштаб родинної імперії Царів, варто поглянути на всіх дійових осіб цієї історії.

Іван Іванович Цар-старший — батько нинішнього прокурора, теж колишній прокурор. Отримував нагороди від Віктора Януковича та генпрокурора Віктора Пшонки. Але люстрація його не торкнулася — просто звільнився у 2015-му. А вже у 2018-му влаштувався помічником нардепа Віктора Балоги від партії "Єдиний центр", пізніше перейменованої на "Команду Андрія Балоги". Володіє 30% в "Оріані лтд", що становить 900 тисяч гривень, але його дружина в деклараціях роками не вказує грошову вартість цієї частки.

Галина Цар — дружина Царя-старшого, мати прокурора Царя-молодшого. Була мером міста Чоп у 2006-2015 роках, потім депутаткою міськради до 2020-го. Зараз працює секретарем Чопської міської ради. У деклараціях приховує справжню вартість частки чоловіка в мармуровому бізнесі.

Ольга Цар — рідна сестра прокурора. У 2018-му влаштувалася головним спеціалістом відділу міжнародної співпраці департаменту антикорупційної політики НАЗК. Того самого агентства, яке виявляло порушення в деклараціях її брата. У 2019-му намагалася потрапити до НАБУ, але не пройшла конкурс "у зв'язку з невідповідністю кваліфікаційним вимогам". Через два роки роботи в НАЗК звільнилася. Раніше володіла 30% в "Оріані лтд", але у січні 2018-го вийшла зі складу власників. Жодних доходів від відчуження корпоративних прав не декларувала — ймовірно, передарувала частку батькові, ретельно приховавши цю операцію.

Ірина Цар — дружина прокурора Царя-молодшого. Офіційно не працює. Раніше викладала на кафедрі англійської філології Ужгородського університету. Володіє часткою в "Оріані лтд", але тут починається цікаве. Прокурор декларує, що дружині належить 14% (420 тисяч гривень), але фактично їй належить 24% (720 тисяч гривень). До 2022 року Ірині дійсно належало 14%, але потім частка зросла, а в деклараціях за 2022-2024 роки прокурор продовжував вказувати старі дані. Це вже друга фірма, де Цар "помилявся" щодо корпоративних прав дружини — у 2017-му його ловили на подібному з ТОВ "Македор", з власників якого Ірина вийшла у 2022-му.

Ще двоє співвласників "Оріани" — місцеві чиновники та підприємці. Стрелецький Борис Борисович володіє 12% і має бізнес у сфері вирощування зернових. Шклянка Михайло Васильович — 4%, працює головним спеціалістом управління земельних відносин Берегівської міської ради. Його дружина Любов раніше була депутатом Берегівської міськради, а зараз займається підприємництвом у сфері інжинірингу та геології.

Отже, у власників "Оріани лтд" маємо: колишнього прокурора часів Пшонки, нинішнього помічника нардепа Балоги, дружину діючого прокурора, колишню співробітницю НАЗК (того самого агентства, що виявляло порушення в деклараціях її брата), чиновника управління земельних відносин та його дружину-підприємця. Ідеальний склад для бізнесу, пов'язаного з видобутком надр, де потрібні і політичний захист, і доступ до земельних рішень, і "розуміння" з боку контролюючих органів.

Закарпатський зріз системи

Історія Івана Царя — це не унікальний випадок, а типовий зріз того, як працює прокурорська система в регіонах. Родинний бізнес, зв'язки з попередніми поколіннями "смотрящих", систематичне приховування статків, повна безкарність завдяки корпоративному захисту через КДКП.

Мармурове родовище в селі Угля, спільний бізнес із дружиною Піскуна, італійські інвестори, які так і не з'явилися, контрабандні схеми родичів — усе це елементи однієї картини. Картини, де прокурори не переслідують злочинців, а самі будують бізнес-імперії, ховаючи їх за родичами та формальними процедурами декларування.

І поки КДКП продовжує "не бачити" очевидних порушень, ця система працюватиме й далі. На Закарпатті, на Київщині, по всій країні. Тому що питання не в конкретному прокурорі Царі. Питання в системі, яка його захищає.