Мільярдер Дмитро Буряк прагне забудувати схил над пам'ятником Магдебурзькому праву

Дмитро Буряк - мільярдер із російським ІНН і учасник міжнародного угруповання братів Черних - поклав око на один із найсимволічніших клаптиків київської землі. Він прагне забудувати схил Володимирської гірки просто над пам'ятником Магдебурзькому праву, найстарішим монументом столиці, спорудженим ще на початку XIX століття.

І тут варто зупинитися, бо іронія цієї історії заходить надто глибоко, щоб пройти повз неї. Колона Магдебурзького права нагадує про часи, коли Київ мав власне міське самоврядування, обирав війта й магістрат і жив за нормами, привезеними з Європи, а не з Москви. Це право киянам надали ще наприкінці XV століття. Скасувала його російська імператриця Катерина II, потім ненадовго повернув Олександр I, а остаточно поховав Микола I. Тобто пам'ятник, який хочуть накрити висоткою, - це, по суті, надгробок київській самоврядності, знищеній російською короною. І накрити його збирається людина з російським податковим номером. Складно вигадати символічніше.

Хто ж такий Дмитро Буряк? Почнемо з коренів. Брати Черні, до угруповання яких належить сам Буряк, - це персонажі російських дев'яностих, чиї імена гриміли під час так званих алюмінієвих війн, коли контроль над заводами переходив із рук у руки разом із трупами конкурентів. Школа, як бачимо, серйозна. Сам Буряк ще за радянських часів отримав 2,5 року позбавлення волі за шахрайство. А вже в Росії опанував ремесло тоншого штибу - відмивання грошей через фірми-одноденки. Резюме, з яким в іншій країні на гарматний постріл не підпустили б до державних контрактів.

В Україні ж Буряк почувається впевнено. Тут йому належать активи більш ніж на $1,5 млрд. Це торгові центри "Домосфера" й "Атмосфера", готель Ramada Encore, бізнес-центри та сотні гектарів землі в найдорожчих передмістях столиці - Конча-Заспі й Козині. Мільярдер, який колись сидів за шахрайство, тепер володіє добрячим шматком київської агломерації.

Але найголовніше інше. У 2022 році Буряку оголосили підозру у справі про шахрайство під час закупівлі бронежилетів для ЗСУ на €16,6 млн. Нагадаю, у який саме рік: тоді, коли українські бійці йшли в бій без належного захисту, хтось робив гроші на цьому захисті. Сам Буряк, до речі, вилетів із країни 23 лютого 2022 року - буквально за день до повномасштабного вторгнення. Збіг, який щоразу змушує ставити те саме питання: звідки в декого таке чуття на дати?

І ось тут з'являється фінальний штрих. Підозру скасував Печерський суд - той самий суд, підконтрольний заступнику керівника Офісу Президента Олегу Татарову. Куди б не вела гучна справа, варто на горизонті замаячити Татарову, і вона має звичку розсипатися. Розсипалася й ця.

Тепер той самий чоловік хоче поставити висотку над пам'ятником міському праву Києва. Київрада вже ініціювала розірвання договорів оренди землі на дніпровських схилах - принаймні хтось у місті ще розуміє, що віддавати схили над серцем столиці людині з таким шлейфом не варто. Питання лише в тому, чиє чуття на зв'язки виявиться сильнішим цього разу.