Мінцифри оголосила переможців #HackCorona - дива не сталось
Як у нас завжди в стосунках з державою з нами сталась дуже цікава стала історія стосовно нашої участі в нібито державному конкурсі #HackCorona.
Спочатку нас приголомшили новиною, що ми перемогли у відборі і на нас чекають в наступному турі:
Я дійсно не міг повірити, що система яка категорично не сприймає критики взяла нас і пропустила.
Так воно і сталося. До наступного етапу пройшла інша таємна команда з проектом з одноіменною назвою. Команда настільки таємна, що не дивлячись на те, що вони зробили більш ніж 100 проектів жодної інформації про них я не знайшов, а менеджер Хакатону не надав мені таку відповідь.
Тільки після оголошення переможців я знайшов онлайн пітч де була і презентація цього чарівного проекту.
Повертаючись до головної теми поста я напевно не буду навіть намагатись висловити своє незадоволення, стосовно проектів переможців, бо можна сказати, що я особа зацікавлена або ображена.
Я краще дам слово фахівцям:
"Я не маю нічого проти додатків для діток з особливостями зору, чи крафтової фермерської продукції, чи нових видів навчання, чи гендерної рівності. Й дуже вітаю слухання аудіокниг українською мовою (цього мені справді дуже бракує).
Але якщо ми про COVID-19, й про те, як не допустити інфікування десятків тисяч наших громадян, й тим більше як їх лікувати, то в мене якийсь когнітивний дисонанс. Цей конкурс справді був про боротьбу з COVID-19? Ми справді хотіли хакнути коронавірус?
Я просто нагадаю, що весь світ в фокусі тримає всього 5 головних стратегій боротьби:
- Ефективне масове тестування,
- Ефективне простежування інфікованих громадян,
- Ефективна ізоляція,
- Ефективний карантин,
- Ефективне лікування.
Дійсно – всі ці «ефективне» неможливі в нинішньому світі без цифри. Але де вони – ці стратегії та ці рішення в цьому конкурсі? Чому єдиний кандидат на п.5) - і з яким в нас очікується найбільше проблем – кардіо-моніторинг для ліжко-місць (і яких катастрофічно не вистачає в лікарнях) – не пройшов? Чому до конкурсу не були залучені десятки інших стартапів, які мали рішення по цим головним заходам боротьби з коронавірусом? Чи все ж вони були в конкурсі, але просто не пройшли? Тоді якими ж критеріями керувалось журі?
Міністерство цифрової трансформації України
- можливо у вас є інша відповідь, інша стратегія як країні відповідати на головні виклики по пп 1) - 5) й громадськість та цифрові спільноти чогось не знають ? було б дуже цікаво на це поглянути".
"Уже не смешно.
Я абсолютно ничего не имею против социально важных проектов, я люблю социальное предпринимательство большой и светлой любовью.
Речь не про них, а про то, систему.
Возможно, я в последнее время слишком много времени провожу не в Украине и потеряла ощущение что происходит в нашей "стартап экосистеме", но извините, похоже происходит полное г**но.
Сколько еще мы будем проводить конкурсы ради конкурсов и баттлы ради баттлов ради галочки, а не результата? С размытыми критериями, невнятными результатами, экспертными экспертами и полным отсутствием ценности ни для самих стартапов, ни для страны в этом конкретном случае.
Да черт с ним с этим конкурсом, давайте посмотрим вокруг - сколько можно бросаться конкурсными и грантовыми деньгами и наградами в украинские стартапы, у которых есть более фундаментальные вопросы и проблемы?
Может, ты начнем помогать стартапам понимать как работает мир вне украины и учиться на best practices и greatest failures?
Может, мы будем по-настоящему plugged in в мировую экосистему, а не болтаться в своем болоте в режиме вечного конкурса и праздника? Ну правда, ребят, праздновать пока нечего.
Может, мы перестанем приглашать на эти конкурсы профессиональных тренеров и коучей, а дадим доступ этим стартапам к людям с практическим международным опытом?
Может, мы будем помогать стратапам строить сеть контактов и отношения на международных рынках?
Может, мы научим стартапы разговаривать с иностранными клиентами и инвесторами на их языке? (это вообще особая боль)
Может, мы наконец поймем, что в стартап недостаточно бросить деньги, дать какую-то псевдонаграду или вставить в какой-то недо-отчет, им нужно помочь построить компанию, продукты и решения которых будут востребованы не только в Украине, где у рынка есть потолок на расстоянии вытянутой руки, а на международных мега конкурентных рынках?
Ну и еще миллион вопросов про условия для запуска и ведения бизнеса в Украине, про защиту интеллектуальной собственности, про то почему иностранные инвесторы белеют, когда слышат про украинскую юрисдикцию стартапа ну и т.д.
Или может, это я такой злостный скептик, а на самом деле это все безумие это часть чьей-то гениальной долгосрочной стратегии и я чего-то не понимаю? Mykhailo Fedorov буду рада познакомиться и поделиться конструктивными идеями и предложениями лично".
До всього вищезазначеного додам від себе, що я не перший раз звертаю увагу на відсутність комунікації з громадськістю.
Не в перший раз звертаю увагу на непрозорість процедур, відсутність публічності інформації та незрозумілість критеріїв за якими проводять відбір переможців та замовників в конкурсах та тендерах які проводить міністерство та Фонд Східна Європа, які на сьогодні вже працюють ніби єдиний механізм.
Я дійсно розумію, що Фонд сьогодні акумулює грантову допомогу, і має потужні важелі в Уряді.
А у міністра немає досвіду роботи і він прислухається до тих хто роками удавав, що впроваджує проекти в сфері цифрової трансформації, а насправді перетворив галузь в корупційне болото, тому, що вони визнані в країні спеціалісти по імітації успіхів.
Але ж це й бардак не буде тривати вічно.
Я дуже сподіваюсь, що вже найближчим часом структура галузі зміниться і фахові спеціалісти які прийдуть на місце дилетантів не повторять їх помилок, бо дуже добре пам'ятають слова Альберта Ейнштейна:
"Найбільша дурість - це робити теж саме і сподіватися на інший результат".
