Кремлівський режим - новий патрон європейського ультраправого руху
Російська Федерація, позиціонуючи себе як оплот консервативних цінностей та антагоніст "західного лібералізму", дедалі активніше виступає в ролі ідеологічного та фінансового центру для європейських ультраправих, націоналістичних, а подекуди й відверто фашистських угруповань. Ця політика викликає прямі історичні паралелі з тією роллю, яку відігравав Радянський Союз, десятиліттями підтримуючи та розвиваючи комуністичні партії по всьому світу.
"Паладіни": Імітація консолідації як політична декорація
Нещодавні заходи, як-от Міжнародна конференція антиглобалістів «Паладіни» у Санкт-Петербурзі, організовані під егідою таких постатей, як Костянтин Малофєєв та Олександр Дугін, є яскравим прикладом цієї стратегії.
Вітрина "Консервативної єдності"
Організатори прагнуть представити ці збори як глобальний осередок єднання всіх консервативних сил. Однак, по суті, вони є «потьомкінським селом» — фальшивою декорацією, покликаною створити ілюзію широкої міжнародної підтримки російській політичній лінії. Результат радше нагадує «декоративне «Інтербачення»», ніж реальний політичний форум.
Притулок для маргіналів і радикалів
Аналіз списку учасників і гостей демонструє, що Росія охоче надає майданчик і легітимізує політичні сили, чия реальна вага та репутація на батьківщині є мізерними або маргінальними.
Іспанська «Фаланга»: На конференції були присутні члени іспанської правої організації, що поділяє фашистську ідеологію Прімо де Рівери та ідеї «Блакитної дивізії» (яка воювала у складі Вермахту під Ленінградом у 1941 році). При цьому варто зазначити, що:
Офіційно зареєстрованої організації «Фаланга» в Іспанії сьогодні не існує.
Правий альянс, до якого входять ці групи (FЕ de las JONS та ін.), на муніципальних і європейських виборах набирає менше ніж 0,1% голосів. Їхній політичний потенціал є вкрай мізерним.
Зв’язок, простежуваний через адвоката Хуана Антоніо Агілара, який одночасно захищає фалангістів та організовує російські «патріотичні заходи» у Мадриді, демонструє прагматичне злиття «бізнесу» та політичної координації.
Італійський "Аристократ": На російських «патріотичних заходах» частим гостем є граф П’єтро Страмецці. Італійські медіа називають його «граф-самозванець» (sedicente conte), а справжнє ім’я цього «почесного гостя» — Веніамін Андрійович. Фальшивий титул не перешкоджає йому фотографуватися з одіозними фігурами, а, радше, навпаки, підсилює атмосферу «аристократичної» підтримки.
Німецькі «Громадяни Рейху»: Консервативні сили Німеччини у Москві все частіше представляє Ральф Томас Німаєр, активіст екстремістської організації «Рух громадян Рейху» (Reichsbürgerbewegung). Ця організація не визнає сучасну німецьку державу і, що особливо важливо, вважає Калінінградську область законною територією Рейху (Пруссією). Росія приймає та легітимізує радикалів, чиї погляди прямо суперечать її територіальній цілісності, лише б вони відповідали антизахідному наративу.
Новий "Інтернаціонал" ультраправих
Усе це свідчить про те, що «міжнародна політична активність антиглобалістів» у Санкт-Петербурзі та Москві — це виставка облуди й політичний мандрівний цирк, основна мета якого — не консолідація сильних ідеологій, а найм і просування слабких, але гучних рупорів, готових за гроші чи статус транслювати потрібні Кремлю наративи.
Росія, подібно до СРСР, який фінансував і спрямовував комуністичні партії для дестабілізації Заходу та розширення свого впливу, тепер надала притулок і розвиває європейський фашизм та ультранаціоналізм. Різниця лише в ідеологічній обгортці: місце «світової революції пролетаріату» зайняла «світова консервативна революція». Кінцева мета залишається незмінною — підрив демократичних інститутів та єдності країн Європи з метою відновлення геополітичного впливу Москви.
