Михайло Федоров був обличчям криптозбору для армії, в якому слідство п'ятий рік не може знайти ні збитків, ні підозрюваних

У листопаді 2026 року ім'я Михайла Федорова опинилося поруч з іменем людини, яку в Росії розшукують за збут наркотиків в особливо великому розмірі. Єгор Буркін, фігурант справи НАБУ "Карфаген", в інтерв'ю блогеру Василю Тимошенку заявив, що людям, пов'язаним із криптопідприємцем Євгенієм Смирновим, він же Зайферт, "за допомогою Федорова вдалося залізти в оборонний сектор". Федоров на той момент уже чотири місяці не був міністром оборони і говорив, що на 100% готовий туди повернутися. Що з усього сказаного про нього підтверджено документами, а що тримається на словах?

Документи прив'язують Федорова до однієї речі, і прив'язують міцно. Навесні 2022 року він як міністр цифрової трансформації став публічним обличчям державного криптозбору Aid For Ukraine і особисто закликав людей у всьому світі переказувати гроші на гаманці, які опублікувало його міністерство. Через чотири з половиною роки слідство не може назвати ні розміру збитків, ні підозрюваних, міністерство каже, що гаманців не контролювало, а сам Федоров відмовляється це коментувати. Зв'язок Федорова зі Смирновим-Зайфертом тримається на куплеті в рекламному реп-кліпі. Зв'язок оточення Зайферта з оборонкою справді є в реєстрах, але через Міноборони Федорова він не проходить.

Щоб зрозуміти, як Федоров опинився в центрі цієї історії, варто подивитися, звідки він прийшов.

Михайло Федоров народився 21 січня 1991 року у Василівці на Запоріжжі. Після Запорізького національного університету він заснував 2013 року в Запоріжжі діджитал-агенцію SMMSTUDIO, яка продавала рекламу в соцмережах. Серед клієнтів агенції був "Квартал-Концерт". 2014 року Федоров балотувався до Верховної Ради від партії "5.10" і не пройшов. 2018 року він працював операційним директором проєкту "Суперлюди". У декларації за той самий рік він вказав 4,375 млн гривень доходу від підприємницької діяльності і торгову марку агенції вартістю 5 млн гривень.

Поворот стався 2019 року. Федоров очолив діджитал-напрям президентської кампанії Володимира Зеленського, тобто людини, чия студія до того була клієнтом його агенції. Кампанію в мережі будували на залученні користувачів: їх заохочували підписуватися, коментувати, для них зробили чат-бот. З 21 травня 2019 року Федоров став позаштатним радником президента, на парламентських виборах пройшов до Ради шостим номером списку "Слуги народу", а 29 серпня склав мандат і в 28 років став віцепрем'єром і першим міністром цифрової трансформації. Під його керівництвом з'явилася "Дія". Отже, за шість років маркетолог із Запоріжжя пройшов шлях від підрядника продюсерської студії до члена уряду, і цей шлях пролягав через одну людину.

Чому ж саме криптозбір став головною плямою в цій біографії?

Aid For Ukraine запустили в березні 2022 року Мінцифри, криптобіржа KUNA і блокчейн-компанія Everstake. Партнером проєкту була і американська біржа FTX, яка восени того ж року збанкрутувала. Мінцифри розмістило адреси криптогаманців на своєму сайті, а Федоров особисто закликав людей переказувати туди кошти. У серпні 2022 року він повідомив, що зібрано понад 64 млн доларів.

Сайт збору звітує про 64,3 млн доларів витрат. З них 15,6 млн пішли на дрони, 11,2 млн на військовий одяг і спорядження, а 8,3 млн на інформаційну кампанію, звіт про яку організатори обіцяють оприлюднити після перемоги України. Документів, за якими можна було б перевірити рух грошей чи виконання контрактів, у цьому переліку немає. Аналітична компанія Elliptic оцінила пожертви лише за 2022 рік у понад 83 млн доларів, тобто на 18,7 млн більше, ніж звітовані витрати. Реклама збору з'являлася за кордоном і у 2023-2024 роках, але скільки зібрали за ці роки, невідомо.

У травні 2022 року Everstake разом із Мінцифри і креативною агенцією Bickerstaff.734 випустила реп-кліп за участю Федорова, щоб криптоспільнота не припиняла пожертви. Тоді ж компанія повідомила, що разом зі своїми співзасновниками Сергієм Васильчуком і Євгенієм Зайфертом передала фонду 3,4 млн доларів. Цей кліп Буркін і назвав головним доказом знайомства Федорова із Зайфертом. Доказ слабкий. Куплет у рекламному ролику державного збору показує, що міністр погодився прорекламувати збір разом з компанією-партнером, і нічого більше.

Хиткіше виглядає сам статус Зайферта в Everstake. Компанія представила його співзасновником саме в публікації травня 2022 року, хоча в ранніших матеріалах його не згадувала, а реєстраційні документи цієї ролі не підтверджують. Згодом прізвище Зайферта зникло з сайту компанії, і її керівником тепер значиться лише Васильчук. Іншими словами, людина з'явилася серед засновників тоді, коли компанія збирала гроші під державним брендом, і зникла, коли навколо цих грошей почалися питання.

Які саме питання?

Перше кримінальне провадження поліція відкрила 20 квітня 2022 року, через кілька тижнів після старту збору, за статтею про шахрайство в особливо великому розмірі. Воно стосується закупівлі ударних дронів в американської компанії NEANY Inc. Постачальнику відправили 150 біткоїнів і 2500 ефірів, приблизно 12,2 млн доларів. Армія цих дронів не отримала. За однією з версій, контракт так і не уклали, бо українські підписанти не мали належних повноважень, і частину активів повернули. Частина коштів, за даними слідства, пішла на інші гаманці, зокрема пов'язані з FTX US.

Друге провадження відкрили 2025 року за частиною 5 статті 191, тобто за привласнення або розтрату в особливо великих розмірах. Слідчі відстежують перекази через KUNA і гаманці, пов'язані з біржею WhiteBIT. У грудні 2025 року на одному з гаманців у справі лежало близько 10,145 біткоїна, приблизно 936 тисяч доларів, і Мінцифри заявляє, що доступу до нього не має. Про суму, яка фігурує в цій справі, публікації говорять по-різному. Одні пишуть про близько 45 млн доларів, інші про 4,67 млн, ще інші про 53,7 біткоїна і 2048 ефірів, а ведучий інтерв'ю з Буркіним назвав 42 млн. Така розбіжність сама по собі показує, наскільки мало з цієї справи оприлюднено офіційно.

Прокуратура об'єднала обидва провадження. Станом на початок листопада 2026 року слідство не встановило розміру збитків і нікого не визначило підозрюваним. Прокурори повідомили журналістам, що ні Федорову, ні засновнику KUNA Михайлу Чобаняну, ні Зайферту про підозру не повідомляли. Чобанян у січні 2025 року оголосив про закриття бізнесу після того, як біржу заблокували в справі про ухилення від сплати податків, і тепер живе в Португалії. Мінцифри стверджує, що гаманців не контролювало і коштами не розпоряджалося, а на запит журналістів про суми, витрати і власників криптогаманців не відповіло. Федоров від коментарів щодо пожертв відмовляється.

Адреси гаманців публікувало міністерство, а міністр закликав світ надсилати на них гроші. Тепер те саме міністерство каже, що гаманців не контролювало. Якщо ключі тримало не воно, значить, їх тримали приватні компанії, які збирали гроші під державним брендом. Держава позичила збору своє обличчя, ключі від гаманців були в інших руках, а звіту, який можна перевірити, немає ні в кого. Питання "хто тримав ключі" Федорову ставлять уже кілька років, і він на нього не відповідає.

Що ж тоді з оборонкою, про яку говорить Буркін?

Найближче, що можна знайти в реєстрах, веде не до Міноборони, а до родини Зайферта. Злата Зайферт, імовірно його дружина або родичка, до початку 2026 року володіла закритим венчурним фондом "Фалкор", а сам Зайферт був його бенефіціаром з грудня 2022 до березня 2023 року. У березні 2023 року статутний капітал фонду зріс з 8,5 млн до 112,1 млн гривень, і звідки взялися ці гроші, невідомо. 2024 року фонд показав 154,8 млн гривень чистого результату, а 2025 року 177,8 млн збитку. "Фалкор" володіє 45% ТОВ "Безпілотні морські системи". Злата Зайферт також представляє благодійний фонд Everaid UA, ініціатором якого 2022 року називали Євгенія Зайферта. Останній знайдений звіт цього фонду датований 2024 роком.

Є і збіг, який слідству варто перевірити. Ведучий інтерв'ю з Буркіним зачитав матеріали, за якими в листопаді 2025 року в Києві Смирнову оформили документи на ім'я Євгенія Олексійовича Соболя. Чинним власником "Фалкора" реєстр називає Євгенія Соболя. Журналісти, які знайшли цей запис, припустили, що це тезка, бо особа з таким самим ім'ям є в розшуку МВС за самовільне залишення військової частини. Збіг імен ще не доказ, але для слідства це готова ниточка.

Публікації, які згадують частку "Фалкора" в компанії морських дронів, не наводять жодного контракту цієї компанії з Міноборони. Отже, твердження Буркіна про те, що люди Смирнова "залізли в оборонку через Федорова", поки що ніхто не підкріпив документом. Є частка в оборонній компанії, є куплет у кліпі, а між ними немає нічого, крім слів людини, яка сама шукає угоди зі слідством.

Наприкінці вересня 2026 року, коли про Зайферта почали писати, в мережі з'явилися два сайти з його іменем, зареєстровані 23 вересня через сервіс із прихованим власником. На них розміщено десятки біографій вигаданих або неперевірених тезок, від виграшу мільйона євро в лотерею до прохання про притулок у Монако. Пошук за його іменем тепер видає переважно цих двійників. Хто створив сайти, невідомо.

Як Федоров потрапив до Міноборони і чому звідти пішов?

2 січня 2026 року Зеленський запропонував йому очолити Міністерство оборони, а 14 січня Рада призначила його 277 голосами замість Дениса Шмигаля. Серед своїх здобутків Федоров тоді назвав 50 тисяч терміналів Starlink від партнерів, "Армію дронів", ударні роти безпілотників і кластер Brave1, де понад 2350 компаній отримали понад 730 грантів на більш ніж 2,6 млрд гривень. Він пообіцяв аудит, перехід до управління на основі даних і реформу закупівель.

Уже в перші місяці Федоров розповідав, що в міністерстві ловили людей, які зливали приватним компаніям зміст нарад з Агенцією оборонних закупівель і пояснювали, чому ту чи іншу компанію не включили до закупівель. "Я впевнений, що хтось точно сяде", сказав він тоді. Публічних вироків у цих історіях досі немає.

12 липня Зеленський оголосив про перезавантаження уряду. 13 липня прем'єрка Юлія Свириденко подала у відставку, 14 липня Рада її звільнила, і разом з нею повноваження втратив увесь уряд. 15 липня Федоров підтвердив, що залишає Міноборони. Президент пояснив рішення відсутністю нормальної взаємодії між міністерством і військовим керівництвом, а 27 липня в інтерв'ю британському телеканалу сказав, що звільнив і Федорова, і головнокомандувача Олександра Сирського через тривалий конфлікт між ними. Головнокомандувачем став Михайло Драпатий.

За словами Федорова, президент повідомив йому про намір призначити міністром оборони Ігоря Клименка приблизно за пів години до засідання фракції. Проте вже 16 липня Зеленський висунув іншу кандидатуру, генерал-майора СБУ Євгенія Хмару. З 20 липня Хмара виконував обов'язки міністра, а 19 серпня Рада затвердила його на посаді.

Сам Федоров пояснює своє звільнення інакше. В інтерв'ю наприкінці липня він заявив, що перебудова закупівель і тендерів викликала велике невдоволення в людей, які почали постійно "сіяти негатив" навколо президента і в медіа. Ще у квітні, за його словами, він попередив Зеленського, що до нього приходитимуть і казатимуть, ніби в Федорова політичні амбіції, ніби в нього є дронові компанії і ніби він зламав якісь процеси. Він також визнав, що за час його роботи траплялися випадки, коли приватні компанії призначали своїх людей начальниками департаментів у міністерстві. Перевести всі закупівлі на тендери і завершити організаційну реформу, за його ж словами, він не встиг.

Міністр оборони, який сам каже, що приватні компанії ставили своїх людей на посади в його міністерстві, не називає ні компаній, ні людей, ні проваджень. Це той самий почерк, що й з криптозбором: гучна заява без документа, який дозволив би її перевірити. З іншого боку, звинувачення Буркіна про "дронові компанії" лягає рівно в ту лінію атаки, про яку Федоров попереджав президента ще навесні. Правдивим чи вигаданим це звинувачення від такого збігу не стає, але документів воно потребує більше за будь-яке інше.

Відставка Федорова вивела людей на вулиці. З 16 липня в Києві та інших містах почалися протести з вимогою повернути його на посаду, так званий "картонковий протест". 24 липня на вулиці столиці вийшло близько тисячі людей, а 31 липня хода "за реформи в оборонці" зібрала кілька тисяч учасників. Радники Федорова Сергій Стерненко і Сергій "Флеш" Бескрестнов оголосили про завершення роботи в міністерстві і сказали, що нові тендерні вимоги до закупівлі FPV-дронів залишилися на фінальному етапі.

Президент пропонував Федорову інші посади, зокрема віцепрем'єра з військових інновацій, але той відмовився і заявив, що погодиться лише на посаду міністра оборони. На питання, чи готовий він повернутися, Федоров відповів "100%" і водночас запевнив, що ніколи не збирався в політику. Через місяць після відставки він записав відеозвернення із закликом знайти легітимний, безпечний і реалістичний спосіб провести вибори попри війну.

28 серпня Федоров став позаштатним радником міністра оборони Італії Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій. Крозетто зателефонував йому наступного дня після звільнення і назвав людиною, яка "повністю переписала правила гри на полі бою". Федоров залишився жити і працювати в Києві. Одну із запропонованих йому в Україні посад він назвав декоративною, а позаштатну посаду в іноземному міністерстві прийняв. Критики нагадали, що закон протягом року після звільнення забороняє колишньому міністру використовувати у своїх інтересах інформацію, яка стала йому відома на посаді.

Що з усього цього випливає?

Федорова зробила публічною фігурою вміла робота з аудиторією, і вона ж досі тримає його на плаву: протести на його підтримку, слова італійського міністра, готовність повернутися. Однак у його біографії є одна історія, де аудиторія дала гроші, а не лайки. 2022 року він особисто попросив людей у всьому світі переказати криптовалюту на гаманці, які опублікувало його міністерство. Організатори звітують про 64,3 млн доларів витрат, аналітики нарахували щонайменше 83 млн надходжень, 12,2 млн пішли на дрони, яких армія не побачила, а два кримінальні провадження за чотири з половиною роки не дали ні суми збитків, ні підозрюваних. Міністерство каже, що ключів від гаманців не мало. Федоров, який хоче повернутися в міністерство з найбільшим бюджетом у країні, мовчить про перші гроші, які зібрав для армії. Поки він не відповість, хто тримав ключі, місце його відповіді заповнюватимуть такі люди, як Буркін.