«Дорога президентів» поза законом: чому замовник захищав у суді договір із «Автострадою» на 3,76 млрд грн всупереч вимогам аудиторів
Два масштабні дорожні тендери у Вінницькій області загальною вартістю понад 7,2 млрд грн, проведені у 2021 році, демонструють ознаки синхронізації дій учасників та формальної конкуренції. Попри остаточне судове рішення на користь Держаудитслужби (ДАСУ), вимога про розірвання одного з багатомільярдних контрактів із групою компаній «Автострада» Максима Шкіля так і не отримала публічного підтвердження виконання, а на додачу до основних угод підрядник отримав понад 1,5 млрд грн за неконкурентними процедурами.
Траса Р-08 («Дорога президентів»): перемога з перевагою у 5 гривень та програний суд
Навесні 2021 року Служба автомобільних доріг у Вінницькій області оголосила тендер на ремонт автодороги Р-08 Немирів — Ямпіль із очікуваною вартістю 4,28 млрд грн. До аукціону дійшли лише два учасники:
СП «Автострада» — з пропозицією 3 755 299 995 грн;
ТОВ «Ростдорстрой» — з пропозицією 3 755 300 000 грн.
Різниця між ставками на майже чотиримільярдному лоті склала 5 гривень. 18 травня 2021 року замовник підписав із «Автострадою» договір №60/21-П.
Перевірка Держаудитслужби виявила низку грубих порушень у тендерній документації переможця:
Договір оренди самоскидів у пов’язаного ТОВ «Автострада Трейд Груп» діяв лише до кінця 2021 року, тоді як роботи мали тривати до кінця 2022-го.
До наданого «аналогічного договору» був відсутній обов’язковий план фінансування.
Банківська гарантія на 42,8 млн грн не визначала конкретного бенефіціара (кому саме банк має сплатити кошти), а підписаний контракт відрізнявся від проєкту, оприлюдненого в тендерній документації.
Аудитори дійшли висновку, що пропозицію «Автостради» треба було відхилити (що автоматично призвело б до скасування торгів через нестачу учасників), і зобов'язали замовника розірвати договір. Натомість Служба автодоріг Вінниччини подала до суду, щоб оскаржити висновок ДАСУ, а «Автострада» вступила у справу третьою особою.
Судовий процес завершився поразкою замовника та підрядника:
13 грудня 2024 року Київський окружний адмінсуд відмовив у задоволенні позову;
27 червня 2025 року Шостий апеляційний адмінсуд залишив це рішення в силі (постанова остаточна й оскарженню не підлягає).
Суд прямо зафіксував, що «Автострада» не підтвердила відповідність кваліфікаційним критеріям щодо техніки, працівників і досвіду, а вимога аудиторів припинити зобов'язання «підлягає виконанню». Проте жодних публічних слідів фактичного розірвання угоди у системі Prozorro не зафіксовано. Ба більше, через пів року після вимоги аудиторів розірвати контракт — 24 грудня 2021 року — та сама служба без жодної конкуренції віддала «Автостраді» ще 988,29 млн грн на «додаткові роботи» на трасі Р-08 із порожнім полем обґрунтування в Prozorro.
Траса Р-33: ідентичні сертифікати у «конкурентів»
Аналогічний сценарій повторився у жовтні 2021 року на тендері щодо ремонту траси Р-33 Вінниця — Турбів — Гайсин (очікувана вартість — 3,47 млрд грн). На фініші знову зустрілися ті самі гравці: «Автострада» запропонувала 3 465 млн грн, а «Ростдорстрой» — 3 468 млн грн (договір №134/21-П уклали 1 грудня 2021 року).
Під час моніторингу цієї закупівлі фахівці Держаудитслужби виявили в пакетах документів обох «конкурентів» ідентичні папери:
сертифікати Swarovski з одним і тим самим номером;
документи наглядового аудиту з однаковим номером наказу;
тотожні сертифікати на продукцію Helios.
Крім того, в «Автостради» були відсутні дозволи Держпраці на два з чотирьох кранів, а в «Ростдорстрою» — договори поставки. ДАСУ кваліфікувала дії замовника як «необ'єктивне та упереджене визначення переможця», проте 23 травня 2023 року Вінницький окружний адмінсуд за позовом служби скасував цей висновок аудиторів.
Уже через три тижні після підписання основного договору, 20 грудня 2021 року, замовник провів переговорну процедуру і без тендеру уклав із «Автострадою» додатковий контракт на 552,95 млн грн на тій самій трасі Р-33 — знову без заповненого обґрунтування в системі.
Сукупність обставин — символічні цінові кроки між незмінними спаринг-партнерами, однакові документи в тендерних пропозиціях, судовий захист замовником підрядника всупереч позиції державних ревізорів та виділення 1,54 млрд грн на додаткові роботи поза конкурсом — свідчить про декоративний характер конкуренції та залишає відкритим питання відповідальності з
