Різниця у 2,7 раза та 10,5 мільярда гривень: як ГК «Автострада» пройшла вінницькі тендери без конкуренції

Навесні 2024 року Група компаній «Автострада» бізнесмена Максима Шкіля виграла два тендери зі схожим предметом закупівлі — трирічне утримання автошляхів у Житомирській та Вінницькій областях. Проте умови торгів, рівень конкуренції та фінальна вартість аналогічних робіт виявилися кардинально відмінними.

Житомирський прорив проти вінницької монополії

• Житомирська область (реальна конкуренція): На тендері змагалися три учасники. Завдяки торгам очікувана ціна впала на 45% — до 596 млн грн. За кошторисом ліквідація 1 кв. м вибоїни асфальтобетонного покриття коштувала 432 грн. Кваліфікаційна вимога щодо річної виручки учасників становила приймати лише 30% від вартості трирічного контракту.

• Вінницька область (конкуренція відсутня): 9 травня 2024 року Верховною Радою було звільнено віцепрем'єра Олександра Кубракова, а вже 14 травня Вінницька служба відновлення оголосила три тендери на утримання доріг. Замовник встановив дискримінаційну вимогу: річна виручка потенційного учасника повинна становити не менше 99% вартості трирічної закупівлі (3–4 млрд грн на кожен лот). На запити ринку служба відповіла, що законодавство дозволяє вимоги аж до 100%.

У результаті на всі три вінницькі лоти прийшла лише «Автострада». Підсумкова знижка становила мінімальні 3%. 14 червня 2024 року (після заяв Мустафи Найєма та його заступників про відставку з Держагентства відновлення) з компанією підписали договори на загальну суму 10,55 млрд грн.

У вінницькому кошторисі ліквідація того самого квадратного метра вибоїни коштувала вже 1 184 грн — у 2,7 раза дорожче, ніж у Житомирській області. За розрахунками аналітиків «Наших грошей», потенційна переплата лише за цією позицією за три роки може сягнути 487 млн грн (за умови повного виконання обсягів).

Позиція Шкіля та тиск на конкурентів

Максим Шкіль публічно назвав розслідування маніпуляцією, пояснивши, що на тендері у Житомирі компанія свідомо працювала зі збитком («йшла в мінус»), тоді як вінницька ціна відповідає ринковій. За його оцінкою, фактично за три роки у Вінницькій області буде освоєно лише близько 1 млрд грн. Втім, залишається відкритим питання, навіщо було укладати угоду на 10,5 млрд грн та встановлювати аномально високий поріг виручки для претендентів.

Паралельно з цим, 4 жовтня 2024 року Головне слідче управління Нацполіції разом із ДСР провели обшуки у компанії «Автомагістраль-Південь» (головного конкурента «Автостради»). Слідчі запідозрили підрядника в тому, що він «на власний розсуд встановлював ціну контракту». Публічних слідчих дій або перевірок щодо вінницьких договорів компанії Шкіля правоохоронці не проводили.

Схема з Миколаївським водогоном

Восени 2024 року підряд на будівництво Миколаївського водогону вартістю 7,44 млрд грн розподілили без конкурсних процедур між трьома компаніями: «Автострада», «Укртрансміст» та «Ростдорстрой».

• 7 квітня 2025 року: Усі три початкові договори розірвали, виплативши підрядникам по 130 тис. грн.

• 10 квітня 2025 року: Дніпропетровська служба відновлення без конкуренції передала всі три ділянки об'єкта єдиному підряднику — компанії «Автострада» за 6,23 млрд грн.

• 11 квітня 2025 року: На рахунки компанії було перераховано аванс у розмірі 2,5 млрд грн.

При цьому загальну проектну потужність водогону урізали на чверть, однак кошторис ділянки, яка дісталася «Автостраді», виріс на 21% — з 2,28 млрд грн до 2,76 млрд грн.