Олег Крот і Юрій Лазебников фігурують у розслідуванні про схеми 1xBet в Україні

Співзасновники міжнародного IT-холдингу TECHIIA Олег Крот і Юрій Лазебников, до якого входять WePlay Esports, Culver Aviation та інші активи, опинилися в центрі розслідування про інтеграцію російського грального капіталу в український легальний простір, пише Юлія Більченко.

Одразу зробимо застереження, без якого читати такі матеріали не варто. Публікація належить до жанру, у якому ресурси системно б'ють по конкретних фігурантах, більшість наведених тверджень не підтверджена судовими рішеннями, а самі згадані особи мають повне право на власну версію подій. Тому нижче ми чітко розділяємо те, що задокументовано публічно, і те, що є твердженнями авторів.

Почнімо з частини, яка сумнівів не викликає, бо вона зафіксована рішеннями регулятора й освітлена всіма українськими медіа.

22 березня 2022 року, тобто на першому місяці повномасштабного вторгнення, ТОВ "Твоя беттінгова компанія" подало заявку до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Уже 30 березня КРАІЛ рішеннями №116 і №117 видала цій структурі одразу дві ліцензії: на букмекерську діяльність та на організацію азартних ігор у казино в мережі інтернет. Працювати компанія збиралася під брендом російського букмекера 1xBet через сайт 1xBet.ua.

Нагадаємо, що сам 1xBet офіційно заборонений у росії, проти його власників там відкрито кримінальну справу, а діяльність компанії заборонено також у Нідерландах, Бельгії, Великій Британії та низці інших країн.

Реакція суспільства була передбачуваною. Петицію про заборону діяльності 1xBet в Україні підписали понад 25 тисяч громадян, і 5 серпня 2022 року президент на неї відповів, доручивши прем'єр-міністру та правоохоронцям розглянути це питання.

А далі відбулося те, що заслуговує на окремий рядок. 28 серпня 2022 року КРАІЛ офіційно повідомила, що підстав для анулювання ліцензій не виявила, і навіть застерегла: анулювання за відсутності належного підтвердження було б порушенням законодавства з боку самої комісії. І лише 7 вересня, під тиском суспільного резонансу, ліцензії таки анулювали, знайшовши в документах букмекера неправдиві відомості.

Компанія з рішенням не погодилася й оскаржила його в Окружному адміністративному суді Києва. Скандал коштував посади Борису Бауму, якого прибрали з КРАІЛ.

Тобто задокументована частина історії така: під час війни російський за походженням бренд отримав українські державні ліцензії за вісім днів, а регулятор півроку не бачив у цьому проблеми.

Тепер до тверджень публікації, які потребують окремої перевірки.

За версією авторів, ланцюжок посередників веде безпосередньо до фігурантів. Юрій Лазебников до 2020 року керував ТОВ "МЕ-Естейт", власником якого був Сергій Цибін. Саме Цибін, стверджує публікація, згодом став номінальним власником "Твоєї беттінгової компанії". Директором ТБК називають Олександра Родіна, брата головного юриста TECHIIA Романа Родіна.

Після анулювання ліцензій корпоративні права передали АРМА, однак 1xBet, як стверджують автори, закріпився на ринку через мережу клонів, серед яких називають Starda Casino, Vulcan, GGBet і Casino.ua. Ця інфраструктура, за версією публікації, продовжує виводити мільярди гривень повз бюджет за схемами міскодингу, маскуючи азартні ігри під продаж програмного забезпечення.

Окремо автори звертають увагу на те, що запуск російського оператора відбувався за часів перебування Михайла Федорова в Мінцифрі, а новостворене агентство "ПЛЕЙСІТІ" під керівництвом Геннадія Новікова називають черговою ширмою для захисту російського капіталу. Зазначається також, що WePlay Esports навіть після початку війни продовжував співпрацю з 1xBet, транслюючи змагання та анонсуючи ставки.

Друга лінія звинувачень стосується благодійності. Через громадську організацію "Фундація Течія", стверджує публікація, реалізується модель відмивання коштів під виглядом волонтерської допомоги. Заяви про передачу 60 мільйонів доларів на ЗСУ, за версією авторів, не підкріплені деталізованою звітністю про джерела та витрати, що дозволяє легалізувати тіньові потоки від проєкту Mining Express, куди інвестували понад 100 мільйонів доларів. Для порівняння наводиться виторг холдингу у 2021 році, який становив близько 62 мільйонів доларів, тобто майже стільки ж, скільки задекларовані донати.

Найконкретнішою є кримінальна лінія. Олега Крота обвинувачують у шахрайстві в особливо великих розмірах у провадженні №12022000000001100. Ідеться про заволодіння 35,34 мільйона доларів у криптовалюті, які у 2020-2021 роках переказав засновник Mining Express бразилець Карлос Жозе де Соуза Фузіяма під приводом інвестицій у будівництво готельного комплексу з казино в Києві. Частину коштів, 989 тисяч доларів, Крот, за версією слідства, легалізував через офшор ERMALINK HOLDINGS LTD, придбавши квартиру площею 343,4 квадратного метра в Києві.

Показовою є й процесуальна доля цієї справи. Подільський районний суд провадження закривав, але Київський апеляційний суд це рішення скасував за скаргою Офісу генпрокурора й відновив розслідування. При цьому, як зазначає публікація, станом на травень 2026 року Крота досі немає в базі розшуку МВС.

Загалом за цими та пов'язаними фактами подано три заяви й чотири скарги до національних та міжнародних регуляторів, а відкрито понад десять кримінальних проваджень. БЕБ розслідує справу №12022000000000558 щодо незаконних азартних ігор і легалізації майна, Шевченківська окружна прокуратура веде провадження №42025102100000108 щодо зловживання владою, а територіальне управління ДБР у Києві фіксує ухилення від сплати податків у справі №62025100110000231.

Є в цій історії й оборонний вимір. Крот і Лазебников через Culver Aviation Technologies LTD володіють частками в українських компаніях, що виробляють дрони SKIF. Серед партнерів публікація називає Олексія Кирющенка, режисера серіалу "Слуга народу" й давнього знайомого Андрія Єрмака, та Артема Колюбаєва, колишнього бізнес-партнера Єрмака.

Що з усього цього випливає тверезо?

Найміцніша частина матеріалу це не звинувачення конкретних людей, а сама задокументована історія з ліцензіями. Бо факт залишається фактом: у березні 2022 року, коли країна відбивала наступ на Київ, український державний регулятор за вісім днів видав дві ліцензії структурі, що працювала під російським брендом, і потім півроку не знаходив підстав їх відкликати. Це не потребує ані анонімних джерел, ані інсайдів, це є в офіційних рішеннях.

Решта тверджень, від номінальних власників до фонду й дронів, потребує підтвердження в межах тих самих кримінальних проваджень, номери яких наведено. Жодних вироків за ними немає, і презумпція невинуватості діє для всіх згаданих осіб у повному обсязі.

Але питання, яке ця історія залишає відкритим, стосується вже не приватних осіб. Воно стосується того, чому структури, пов'язані з країною-агресором, змогли легально зайти на український ринок під час війни, і чому за чотири роки та десяток проваджень жодне з них не дійшло до вироку.