Правоохоронці розслідують закупівлю ДП "Дія" на 225 млн для фабрики штучного інтелекту

Проєкт, який Мінцифри називало ключовим для запуску державних AI-сервісів, став предметом кримінального розслідування. Правоохоронці вивчають обставини розтрати коштів при впровадженні проєкту "Штучний інтелект" державного підприємства "Дія", пише Absolution Leaks.

За версією слідства, службові особи ДП "Дія" зловживали службовим становищем під час торгів щодо закупівлі комплексу програмно-апаратних засобів "Суверенна фабрика штучного інтелекту" з метою одержання неправомірної вигоди, посприяли перемозі ТОВ "Лан Тек" та уклали з ним договір на загальну суму 225,89 мільйона гривень.

Почнімо з часових рамок, бо вони промовисті самі по собі. Оголошення оприлюднили 7 серпня 2025 року, того самого дня, коли Мінцифри урочисто анонсувало створення AI Factory як першої державної інфраструктури для запуску ШІ-продуктів усередині країни. Учасникам, попри значний обсяг закупівлі, складність технічної специфікації та висунуті кваліфікаційні вимоги, дали на підготовку й подання тендерних пропозицій лише дванадцять днів.

Тепер про самі вимоги. Участь у процедурі фактично потребувала високого рівня партнерства з виробниками серверного обладнання, спеціалізованих сертифікатів у персоналу, а також листів від виробників ключових компонентів комплексу, зокрема від таких міжнародних гігантів, як Nvidia Corporation.

Сукупність цих умов, як зазначає слідство, може свідчити про можливе звуження конкуренції та формування кваліфікаційних критеріїв під заздалегідь визначеного учасника, що створює ризик необґрунтованого обмеження доступу інших потенційних учасників до відкритої закупівлі. Простіше кажучи, дванадцять днів на збір листів від Nvidia це умова, яку встигне виконати лише той, хто почав збирати їх заздалегідь.

Формально конкуренція була. У торгах брали участь кілька учасників, а ціна переможця виявилася найнижчою. Але аналіз показує ознаки радше формального змагання без суттєвого зниження ціни. Різниця між пропозицією ТОВ "Лан Тек" і наступною пропозицією ТОВ "Нетвейв" склала лише 53 тисячі гривень.

Зупиніться на цій цифрі. П'ятдесят три тисячі різниці при закупівлі високотехнологічного обладнання вартістю понад 225 мільйонів. Це фактично мінімальний крок торгів, який може свідчити про відсутність цінової боротьби і, як наслідок, про недосягнуту економію. Для повноти картини варто додати, що очікувана вартість закупівлі становила 227,53 мільйона, тобто переможець опустив ціну лише на 0,7 відсотка. Серед дорожчих конкурентів, окрім "Нетвейву", були також ТОВ "АМ-Бітс" і ТОВ "Грін Нетворкс".

Договір №9051/25 уклали 5 вересня 2025 року з терміном дії до 31 грудня 2026-го. Постачити мали два комплекти комплексу, до кожного з яких входили обчислювальні вузли з графічними процесорами й рідинним охолодженням, а також ліцензії на програмне забезпечення управління та моніторингу кластера. Умови передбачали ще й заводські тестування, інсталяцію в центрах обробки даних та ІТ-підтримку впродовж трьох років.

Тепер про підрядника. Директором ТОВ "Лан Тек" є Сергій Фінашкін, а кінцевим бенефіціаром одесит Олег Литвин. Той самий підприємець є засновником, бенефіціаром і керівником приватного підприємства "Лантек", яке також неодноразово брало участь у державних ІТ-закупівлях. Масштаб цієї участі теж варто знати: з 2016 року "Лан Тек" отримав державних підрядів на 276,69 мільйона гривень, а "ЛанТек" на 901,22 мільйона.

І ось тут починається найцікавіша частина, тобто шлях грошей.

Документально підтверджено, що "Лан Тек" після отримання авансу в 67,7 мільйона гривень одразу перерахував його іноземному підприємству "І-Ар-Сі" за угодою на 201,8 мільйона гривень з ПДВ. Далі ця фірма перерахувала кошти швейцарській ERC Distribution AG, і ціна того договору склала 3,8 мільйона доларів.

Переможець тендеру та постачальники, як зазначає слідство, ймовірно штучно створили документальну видимість отримання лише 28,1 мільйона гривень прибутку без урахування податків, тобто 12 відсотків, що мало б свідчити про відсутність аномального завищення ціни.

Але тут виявилася розбіжність, яка ставить під сумнів усю цінову конструкцію. На запити експерта щодо цінових пропозицій інші дистриб'ютори, ТОВ "Мегатрейд ІТ" та Sophela UAB, повідомили, що каталогова вартість двох комплектів комплексу становить не менше 15,5 мільйона доларів, і сама ця цифра є аномально завищеною. Водночас вибірковий моніторинг інформації на сайтах іноземних реселерів виявив пропозиції окремих компонентів комплексу за цінами в кілька разів нижчими, ніж зазначали "Мегатрейд ІТ" та Sophela UAB.

Є в цій історії й суто технічна деталь, яка може виявитися найнебезпечнішою для всієї угоди. Під час вивчення матеріалів від 8 травня 2026 року встановлено, що в тендерній пропозиції ТОВ "Лан Тек" зазначено іншу модель процесора, яка не відповідає технічним вимогам ДП "Дія": базова частота 2,3 гігагерца замість необхідних 2,6. Це може свідчити про порушення законодавства у сфері публічних закупівель і, як наслідок, стати підставою для визнання договору між ДП "Дія" та "Лан Тек" нікчемним.

Окремої розмови заслуговує фірма, якій одразу пішов аванс. За реєстраційними даними, іноземне підприємство "І-Ар-Сі" контролюється австрійською ERC Holding GmbH з часткою 90 відсотків та українським венчурним фондом "Форінт" з часткою 10 відсотків. Бенефіціарами значаться Сергій Артюх, Леонід Стольніков та Андрій Дегода.

Фактично ця фірма є центральною компанією ERC, групи в галузі дистрибуції комп'ютерної та офісної техніки, програмного забезпечення, цифрової фото- і відеотехніки. У роздрібній торгівлі група представлена брендом MOYO через ТОВ "НРП", а до її складу входять також ПрАТ "Євротермінал" та АТ "АльтБанк". Бенефіціарами більшості компаній групи є ті самі Артюх, Стольніков і Дегода, хоча в ЗМІ ERC називають бізнесом братів Дегод, Андрія та Олександра.

Репутаційний шлейф у групи теж є. Частина компаній ERC уже опинялася в центрі скандалів: їх звинувачували в ухиленні від сплати податків та в торгівлі побутовою технікою через приватну газову компанію, пов'язану з НАК "Нафтогаз України".

Цікавою є й історія власників "АльтБанку", що входить до групи. Окрім Артюха та Стольнікова, серед них був Ігор Олегович Волох, який, крім українського громадянства, мав ще й громадянство Кіпру та білорусі. Кар'єра в нього доволі показова: з 2005 по 2007 рік він був заступником голови правління Райффайзен Банк Аваль, у 2007-2014 роках працював першим заступником голови правління Універсал Банку, а з 2016-го очолив правління Неос Банку. Саме той банк зрештою став "АльтБанком", коли Дегода з партнерами викупили його в Михайла Фрідмана. З 21 грудня 2020 року Волоха звільнили з посади голови правління за власним бажанням, хоча ще певний час він залишався співвласником. Наразі серед власників із пакетами понад п'ять відсотків його вже немає.

І остання деталь, яка добре пояснює, чому ця історія взагалі опинилася в полі зору правоохоронців. Іноземне підприємство "І-Ар-Сі" фігурує у семи кримінальних провадженнях, зокрема відкритих за статтею 191 Кримінального кодексу, тобто за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Підсумуємо. Тендер оголошують у день анонсу проєкту, дають дванадцять днів на підготовку, вимагають листи від Nvidia, отримують падіння ціни на 0,7 відсотка й різницю з конкурентом у 53 тисячі гривень. Аванс у 67,7 мільйона того ж дня йде до компанії, яка фігурує в семи кримінальних провадженнях, а звідти до Швейцарії. У пропозиції переможця виявляється процесор, що не відповідає технічним вимогам.

Усе це поки що є версією слідства, і підозр публічно нікому не оголошено. Але сама будова цієї закупівлі виглядає так, що питання до неї виникли б навіть без кримінального провадження. Держава будувала суверенітет у сфері штучного інтелекту, а побудувала, схоже, цілком традиційну українську схему з іноземними прокладками і процесором не тієї моделі.