Радіна знову заговорила про реформу ДБР - і знову без головного
Голова антикорупційного комітету ВРУ Анастасія Радіна знову вийшла в ефір із темою реформи ДБР. І знову - з набором красивих слів про "незалежний конкурс", "кругову поруку" і євроінтеграційні обіцянки плану "Качки-Кос". 18 травня вона написала у Facebook, що Кабмін "відмовився повертати до антикорупційної стратегії реформу призначення генпрокурора і конкурс на главу ДБР", назвавши це "ганебним абсурдом".
Звучить переконливо. Є тільки одна проблема.
Пані Радіна чомусь стабільно обходить стороною той факт, що Президент відповідно до Конституції взагалі не має дискреційних повноважень щодо призначення директора ДБР - так само як і директора НАБУ. Це не політична думка і не оціночне судження. Це позиція Конституційного Суду, сформована в кількох рішеннях поспіль. Ще у 2020 році КСУ визнав неконституційним право Президента призначати директора НАБУ, констатувавши, що такі повноваження не входять до вичерпного переліку, визначеного Основним Законом. Аналогічне подання щодо ДБР роками лежить у КСУ без руху.
Більше того - сам законопроект №1014, яким Зеленський ще у 2019 році намагався задним числом закріпити за собою це право конституційно, КСУ визнав таким, що суперечить статті 157 Конституції. Тобто навіть конституційна "легалізація" президентського впливу на ДБР і НАБУ - вже двічі заблокована Судом.
Про це написав у своєму Telegram адвокат Броневицький - і написав точно. Замість обговорення конституційної природи проблеми в ефірі лунають "конфлікт інтересів", "кругова порука" і посилання на комюніке як на священний текст.
А на пряме запитання ведучого - чи є блокування "реформи" особистим рішенням Президента - голова антикорупційного комітету відповіла, що такою інформацією не володіє. Бо з Президентом це не обговорювала.
З вами була голова антикорупційного комітету Верховної Ради, народний депутат від президентської фракції.
Ситуація банальна і впізнавана: є конституційна проблема, яку треба вирішувати через зміну Конституції - складно, довго, непопулярно. Є популістська риторика про "незалежні конкурси" і тиск на Кабмін - простіше, гучніше, телегенічніше. Вибір очевидний.
Реформа ДБР потрібна. Але реформа, збудована на маніпуляції з конституційними повноваженнями, - це не реформа. Це наступна версія тієї ж проблеми.
