Сергій Вязмікін під слідством, а батько-пенсіонер купує Mercedes на 200 тисяч доларів

Поки Державне бюро розслідувань неспішно "досліджує роль посадових осіб" у справі про незаконний перетин кордону VIP-біженцями, родина одного з фігурантів цієї справи, експосадовця Нацполіції Сергія Вязмікіна, спокійно розширює бізнес, нерухомість і автопарк, пише Женя Хамстер.

Всеукраїнська слава прийшла до Вязмікіна у серпні 2022 року, коли він став одним із героїв журналістського розслідування "Батальйон Монако". Його побачили в елітному курортному селищі у Франції в компанії колишнього нардепа від ОПЗЖ, мільярдера Ігоря Абрамовича. Обидва згодом опинилися серед фігурантів справи ДБР. Відтоді минуло майже чотири роки. Про справу не чутно нічого. Про родину чутно багато.

Кар'єра, яка дозволила колишньому поліцейському в розпал повномасштабної війни відпочивати на Лазуровому узбережжі, починалася цілком буденно, у міліції середини двохтисячних. Довгий час Вязмікін не був публічною фігурою, аж доки 2014 року не очолив Управління боротьби з економічною злочинністю в Житомирській області. Були локальні скандали: незаконне вилучення майна у підприємців, звинувачення місцевих мешканців у "кришуванні" видобутку бурштину. Кар'єрі це, звісно, не зашкодило. Вже 2015 року він пішов на підвищення і став першим заступником начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

І ось тут починається найцікавіше, бо саме тоді з'явилася перша декларація.

За тим документом майновий стан головного борця з економічною злочинністю виглядав майже аскетично. Ні власного автомобіля, ні будинку. Офіційна зарплата близько 126 тисяч гривень на рік. Їздив на бізнес-седані Volvo S80 2010 року, який належав батькові, Анатолію Вязмікіну. Дружина Оксана мала право користування садовим будинком у Києві площею 357 квадратних метрів, який разом із ділянкою належав третій особі, Олені Рижко. Класична українська схема: нічого свого, все чуже, але жити чомусь є де і на чому.

Аскезу трохи псували аксесуари. Вже тоді посадовець декларував годинники Zenith, базові й класичні моделі яких коштують від шести до п'ятнадцяти тисяч доларів, та Ulysse Nardin, культові хронометри і спортивні моделі якого йдуть у середньому по вісім-дванадцять тисяч. Дружина носила Cartier, ціна яких залежно від наявності діамантів коливається від п'яти до тридцяти тисяч доларів. Порахуйте самі, скільки років треба відкладати всю зарплату до копійки, щоб зібрати на такий комплект.

Була в тій декларації й інша цікава деталь. Оксана Вязмікіна вже тоді володіла половиною акцій ТОВ "Перша українська аграрна компанія" і чвертю офшорної фірми AMO-SV DMCC в Об'єднаних Арабських Еміратах. А ще, попри скромну зарплату чоловіка, родина тримала готівку: сам Сергій задекларував 110 тисяч гривень і 9 тисяч доларів, дружина 815 тисяч гривень, 21 тисячу доларів і 18 тисяч євро.

А потім Вязмікін пішов з поліції, і на дружину пролився дощ.

Інакше це назвати важко. За кілька місяців 2020 року Оксана Вязмікіна стала власницею такого переліку майна, що його треба читати повільно. Третього березня це три нежитлові приміщення площею 144 квадратні метри в ЖК "Наш будинок" на Берестейському проспекті, 71-А, колишньому проспекті Перемоги. П'ятого березня будинок в елітному котеджному містечку "Чайка" на п'ятнадцятому кілометрі Житомирського шосе площею 295,8 квадратних метра плюс земельна ділянка на вулиці Музичанській у Києві. Одинадцятого березня садовий будинок у масиві "Мальовниче урочище" біля села Мостище на Київщині площею 221,6 квадратного метра і три земельні ділянки в тому ж селі, разом понад пів гектара. Першого липня дві квартири в клубному будинку преміумкласу "The Garden" на вулиці Буслівській, 15, площею 91 і 90,6 квадратного метра, з двома машиномісцями на Печерську. Сьомого липня квартира в Житомирі на вулиці Перемоги, 53, площею 143,8 квадратного метра.

Хто саме виступив таким щедрим дарувальником, реєстри не повідомляють. Але відомо, що батько Оксани Вязмікіної, Олександр Сітак, впливовий аграрій на Житомирщині, а родина Сітаків володіє низкою підприємств. В одного з них, ТОВ "Зелений вал", Вязмікіна у квітні 2020 року орендувала 28 гектарів землі, оформивши це чотирнадцятьма договорами по два гектари кожен. Чому не одним договором на 28 гектарів, питання риторичне.

Декларація, подана 31 травня 2020 року вже після звільнення, зафіксувала остаточний розклад сил у родині. Річний дохід колишнього поліцейського начальника: 358,4 тисячі гривень. Дохід дружини: 1,8 мільйона гривень дивідендів від "Першої української аграрної компанії", плюс 2 мільйони гривень, 20 тисяч доларів і 17 тисяч євро готівкою, плюс люксовий Mercedes-Benz GLS 500 2019 року випуску. Чоловік, який половину життя ловив економічних злочинців, заробляв у п'ять разів менше за власну дружину.

Але справжній підприємницький талант у цій родині, виявляється, дрімав ще глибше.

Шостого травня 2025 року сімдесятирічний Анатолій Вязмікін, батько фігуранта, людина, яка за всю кар'єру сина в органах володіла однією-єдиною іномаркою, раптом реєструється як фізична особа-підприємець. Основний вид діяльності: надання в оренду автомобілів. Невдовзі на пенсіонера оформлюють Mercedes-Benz GLE 300 D 2023 року, а ще за кілька місяців Mercedes-Benz EQS 580 того ж року. Сумарна вартість покупок перевищує 200 тисяч доларів.

Отже, картина така. Син уже котрий рік перебуває на французькому узбережжі, а сімдесятирічний батько в Україні відкриває стартап з автопрокату і купує на нього два німецькі електропреміуми на суму, за яку в Києві можна взяти дві квартири. Питання про джерела походження коштів пенсіонера тут виникає саме собою, і воно, судячи з усього, поки не виникло тільки в одному місці, у Державному бюро розслідувань.

Паралельно активи дружини проходять тиху косметичну процедуру. У травні 2026 року ТОВ "Перша українська аграрна компанія" офіційно змінює назву на ТОВ "Тредзерно". Ребрендинг зрозумілий: фірма фігурувала у звітах того ж таки ДБР щодо податкових схем Вязмікіна і Абрамовича у столичній податковій. Правоохоронці тоді прямо фіксували, що компанія слугувала родинним активом для легалізації тіньових прибутків і фінансування розкішного життя фігурантів за кордоном. Нова назва, стара суть, і жодного запису в реєстрі про те, що хтось за це відповів.

Сам Вязмікін теж потурбувався про чистоту реєстрів. До червня 2021 року він офіційно значився бенефіціаром інвестиційного фонду АТ "ЗНВКІФ" "Фарт капітал", де поруч фігурував батько його багаторічного шефа Ігоря Купранця. Офіційно фонд займається фінансовими послугами і трастами. Фактично він став сховищем для родинних активів: лише за 2020 рік статутний капітал злетів до 806 мільйонів гривень. Зараз Вязмікін зі складу власників вийшов, а бенефіціаром значиться його теща, Марія Сітак. Схема давня і надійна: колишній поліцейський і далі розпоряджається мільйонними капіталами, залишаючись формально непричетним до українського бізнесу.

І тут варто згадати, що Купранець, колишній начальник Вязмікіна, після звільнення з органів вибудував власну імперію з елітної нерухомості в Києві, Трускавці й Буковелі, агропідприємств у Європі та газодобувних компаній. Тобто йдеться не про одну заповзятливу родину, а про цілий випуск, який вийшов з Департаменту захисту економіки і захистив економіку рівно настільки, наскільки вона їх годувала.

Редакція "Телеграфу" вже надіслала до ДБР запит з питаннями про те, на якому етапі перебуває кримінальне провадження щодо Вязмікіна і чи досліджують правоохоронці походження мільйонних статків його найближчого оточення.

Питання, звісно, риторичне. Поки детективи роками неспішно вивчають ролі посадових осіб у справі про перетин кордону, капітали Вязмікіних не простоюють жодного дня. Елітна київська нерухомість оформлена, люксові авто куплені, фірма перейменована, бенефіціар замінений на тещу, син на морі, батько в бізнесі. Все під контролем. Крім, здається, самого розслідування.