Скандал у Мінюсті: мародерство під час війни оформили в “державну політику”

Міністерство юстиції отримало нове обличчя — обличчя гнилого кумівства, де державні арешти перетворюються на приватні апартаменти, а кримінальне минуле — на кадрову перевагу.

Колишній міністр юстиції та енергетики Герман Галущенко тихо жив у будинку, що належав одіозному міністру МВС епохи Януковича. Будинку, який з 2021 року перебував під арештом АРМА. Майно, яке держава мала продати і направити гроші на армію, просто віддали в користування міністру. Комфорт важливіший за фронт — і Мінюст це продемонстрував без зайвих слів.

Перед звільненням Галущенко встиг добити систему: зліпив у міністерстві компактний “клан”, який виглядає як музей токсичних персонажів.

Білоус із НКРЕКП — тепер заступник міністра, куратор антирейдерської комісії. Людина без тіні сумніву, зате з тінню завдань.

Кравченко — та сама, яку викинули у 2023 році за статтею про розтрату. Тепер вона знову “в строю”. Нічого не мотивує команду як демонстрація: кримінальний шлейф — не перешкода, а рекомендація.

Рувін — улюбленець ринку “експертиза за ваші гроші”, власник палацу, люксового автопарку та ізраїльського громадянства — став радником міністра. Мабуть, для серйозних задач потрібні серйозні паспорти.

Ємельянова — кадр режиму Януковича, повернута в крісло, ніби 2014 року не було. У Мін’юсті це називають “стабільністю”.

Поки фронт тримав країну, у Мін’юсті тримали схеми. Поки військові ночували в бліндажах, міністр ночував у арештованому будинку. Поки українцям розповідали про “боротьбу за державу”, державу ділили між своїми.

Війна стала фоном. Головна дія — приватизація системи юстиції людьми, яким давно потрібні не кабінети, а протоколи затримання.