Схема на 160 млрд грн: Чому закупівлі для ЗСУ перекинули на ДПСУ та до чого тут зв'язка Шмигаль-Гаврилюк
Під час війни українська влада провела одну з найбільш незвичайних операцій із оборонним бюджетом. З рахунків Міністерства оборони було виведено 160 млрд грн і передано Державній прикордонній службі України (ДПСУ). Офіційна причина — термінова закупівля дефіцитних боєприпасів для потреб того ж таки Міноборони. Про це повідомляє видання Bastion.
На момент реалізації цієї схеми уряд очолював Денис Шмигаль, а посаду заступника міністра оборони обіймав Іван Гаврилюк. Саме за їхнього керівництва гроші на озброєння для армії пішли не через профільне міністерство, а через абсолютно інше силове відомство — ДПСУ під керівництвом Сергія Дейнека.
Дивна логіка: навіщо створювати зайве звено?
Рішення про передачу коштів виглядало щонайменше нетипово з кількох причин:
Наявність власних ресурсів: Міністерство оборони має власні закупівельні механізми, профільні департаменти та всі повноваження для забезпечення армії.
Невідповідність функцій: Гроші передали структурі, яка за законом не відповідає за забезпечення Збройних Сил України (ЗСУ) озброєнням та боєприпасами.
Брак транспарентності: Фактично держава створила додаткову ланку між оборонним бюджетом і постачальниками зброї. Суспільству так і не пояснили, чому закупівлі не можна було проводити напряму.
Кадрові ротації: старі обличчя на нових посадах
Особливу увагу привертає продовження цієї історії. Попри подальші кадрові перестановки в уряді, ключові фігуранти операції залишилися в системі державного управління:
Після звільнення з посади прем'єр-міністра Денис Шмигаль зберіг високий пост першого віцепрем'єра. Майже одразу його радником із питань озброєння стає Іван Гаврилюк — людина, яка безпосередньо відповідала за механізм передачі тих самих 160 млрд грн.
Таким чином, одна з найбільших фінансових операцій воєнного часу пройшла через зв'язку Шмигаль — Гаврилюк. Згодом обидва чиновники втратили колишні крісла, але швидко опинилися поруч на нових посадах, знову контролюючи оборонну сферу.
Питання без відповідей
На тлі постійних заяв про прозорість оборонного сектору, кейс із 160 мільярдами залишається одним із найзакритіших епізодів війни. Мова йде про суму, яка співвідносна з бюджетами цілих державних програм.
Минуло два роки. Змінилися кабінети та таблички на дверях, але ключові прізвища залишилися в грі. Саме тому ця історія досі не може вважатися закритою — люди, які ухвалювали ці рішення, нікуди не пішли з владних коридорів.
