Службова квартира стала приватною: схема начальника слідчого управління поліції Києва
Артем Родигін перетворив відомче житло на власність вартістю майже 12 мільйонів гривень. Декларації розкривають класичну схему "тихої приватизації" державного майна.
Начальник слідчого управління Національної поліції в місті Києві Артем Родигін демонструє майстерність у переведенні службового майна в категорію особистої власності. Аналіз його декларацій за 2022-2024 роки виявляє систему, за якою відомча квартира в елітному житловому комплексі столиці перетворилася на приватний актив високопосадовця.
Три декларації — три версії однієї квартири
У 2022 році Родигін задекларував квартиру площею 95,9 кв.м у Києві як службове житло, отримане від Національної поліції. Там були зареєстровані він сам, його дружина Аліна Родигіна та двоє дітей — донька Мішель і син Михаїл.
Наступного року картина змінюється: у декларації за 2023 рік квартира все ще фігурує як службова, проте площу житла Родигін вже не вказує — перша ознака майбутніх маніпуляцій.
У декларації за 2024 рік відбувається фінальна трансформація: та сама квартира раптово стає власністю Родигіна. При цьому датою набуття права власності вказано 2022 рік — саме той період, коли житло офіційно числилося службовим.
Фактично відбулася безшумна приватизація відомчого майна без публічних процедур і прозорих механізмів передачі.
Елітне житло замість казарм
За даними журналістів Bihus.info, йдеться про чотирикімнатну квартиру в житловому комплексі "Славутич" — одному з найдорожчих житлових комплексів столиці, де службові квартири є рідкістю. Аналогічна трикімнатна квартира площею 100 кв.м у цьому ЖК зараз продається за 11,8 мільйона гривень.
Родигін отримав це житло в період служби, а потім воно просто закріпилося за ним як приватна власність. Зручна модель "службового помешкання": спочатку начебто тимчасово, потім — раптово назавжди.
Мережа недекларованих активів
Паралельно з офіційним житлом з'являються інші адреси з непрозорим статусом. З минулого року Родигін проживає у квартирі площею 104,6 кв.м у Києві, власником якої є Ігор Годз — підприємець, який володів крафтовою пивоварнею в Бахмуті (ПП "Донарт") і втратив бізнес через окупацію міста.
На яких умовах начальник слідчого управління поліції користується майном Годза та що їх пов'язує — залишається невідомим. У декларації ці умови не відображені.
Діти Родигіна офіційно зареєстровані у Миколаєві в квартирі їхньої матері, проте фактично з минулого року проживають у Києві в квартирі громадянина Дмитра Квітки. Вартість, площа та умови користування цим житлом також залишаються поза межами декларації.
Автомобіль-привид
Власного автомобіля Родигін не має. Проте кілька років він разом з дружиною користувався іномаркою Volkswagen Touareg TDI 2014 року випуску, що належить громадянці Ользі Кепіній. Вартість автомобіля правоохоронець не декларував, хоча зараз така машина коштує близько мільйона гривень. Умови користування транспортним засобом — знову поза декларацією.
Економіка дивовижних доходів
За минулий рік Родигін отримав:
- 1 млн грн зарплати у Національній поліції
- 71 тис. грн у Національній академії внутрішніх справ, де він викладає на кафедрі криміналістики та судової медицини
- 431 тис. грн від продажу квартири в Очакові Миколаївської області
Ця квартира в Очакові площею 32 кв.м заслуговує на окрему увагу. Родигін отримав її у подарунок від батька Сергія Родигіна у 2021 році та оцінив лише у 30 тисяч гривень. Проте вже наступного року продав за 431 тисячу — прибуток понад 1400%. Економічне диво в чистому вигляді.
Загальна сума заощаджень Родигіна перевищує 2 мільйони гривень: 363 тис. грн готівкою, 41,5 тис. доларів готівкою та 25 тис. грн на банківському рахунку.
Системна проблема
Родигін не є олігархом чи топ-чиновником вищого ешелону влади. Він начальник слідчого управління — посада середньої ланки в правоохоронній системі. Але саме на цьому рівні найяскравіше видно системність проблеми.
Якщо на рівні начальника управління службові метри площею майже 96 кв.м у найдорожчому житловому комплексі перетворюються на приватну власність, квартири та автомобілі використовуються на невідомих умовах, а декларації містять "білі плями" замість конкретних даних про умови користування чужим майном — можна уявити, як виглядає система вище.
Це не історія про персональну корупцію одного чиновника. Це ілюстрація механізму, за яким державне майно систематично переходить у приватні руки, а закон про декларування перетворюється на формальність, яку можна обійти простою відсутністю інформації.
Коли правоохоронець, який має розслідувати злочини, сам демонструє подібні схеми — це не просто порушення етики. Це сигнал про те, що система контролю не працює на базовому рівні. А якщо вона не працює там, то питання "як виглядає картина на вищих щаблях влади" стає риторичним.
За матеріалами Absolution та Bihus.info


