Справа «Мідас» і застава Галущенка: механіка роздроблення 150 мільйонів через 85 рахунків та 4 компанії

Навколо внесення застави за ексочільника Міненерго Германа Галущенка у справі «Мідас» розгортається скандал щодо ефективності банківського нагляду та фінансового моніторингу. Для забезпечення ₴150 млн застави у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) була задіяна складна багаторівнева транзитна схема.

Паралельно у банківському середовищі поширилися вказівки комплаєнс-службам не приймати платежі з прямим призначенням «застава за [фігуранта]», що дозволило обійти первинні фільтри ризикованості.

Механіка руху та дроблення коштів (₴150 млн за 4 дні)

Проходження коштів через фінансову систему було оптимізовано для маскування кінцевої мети платежу:

1.Етап 1: Розпорошення по банківській мережі: Вхідні транзити та дроблення.

Сума у ₴150 млн роздрібнювалася та перераховувалася через близько 85 рахунків у 21 банку під виглядом поворотної фінансової допомоги, оплати будматеріалів та господарських розрахунків.

2.Етап 2: Акумуляція на 4 юридичних особах: Концентрація на фінальних компаніях.

Після серії транзитних переказів кошти були зібрані на рахунках чотирьох ключових структур:

1. «Гіран Констракт» — ₴87 млн;
2.  «Тетрас Оптіма» — ₴54 млн;
3.  «Скайт Рітейл» — ₴5 млн;
4. «Пелет Сервіс» — ₴4 млн.

Етап 3: Фінальний переказ через 4 банки : Внесення застави до ВАКС

Змінивши призначення платежів з господарських на офіційний судовий застави, компанії через 4 банки останньої ланки перерахували ₴150 млн на депозитний рахунок ВАКС.

Роль регулятора, Sense Bank та Держфінмоніторингу

Експерти ринку зазначають, що зміна формулювань у призначенні платежів дозволила транзитній системі працювати без автоблокування операцій, показавши вразливість системи фінансового моніторингу перед формальним підходом до комплаєнсу.