Справа Вадима Гаврилюка: як додаткові угоди «заднім числом» рятували підрядників від мільйонних штрафів
У Фастівській окружній прокуратурі розгортається резонансне кримінальне провадження № 42025112310000118 щодо зловживань під час відновлення пошкодженої інфраструктури Київщини. У центрі уваги слідства опинився колишній заступник начальника з відновлення та реалізації інфраструктурних проєктів Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області Вадим Євгенович Гаврилюк (призначений на посаду наказом №47-к від 13 вересня 2023 року). Йому інкримінують порушення за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).
Суть схеми: як штрафи за зрив термінів зменшили у 50 разів
За даними слідства, посадовець на підставі довіреності уклав додаткові угоди до договорів на капітальний ремонт житлових будинків, які постраждали від російської агресії в Бородянці та Ірпені:
Бородянка (вул. Центральна, 425-Б): договір №11К-23 від 15 вересня 2023 року з ТОВ «ТРЕСТ КМБ-3» на ремонт багатоквартирного будинку.
Ірпінь (вул. Академіка Заріфи Алієвої, 61): договір №23К-23 від 28 листопада 2023 року з ТОВ «СМАРТ УНІВЕРСАЛ ГРУП».
Первинні умови договорів передбачали жорстку відповідальність для підрядників: у разі несвоєчасного повернення невикористаної попередньої оплати (авансу) вони мали сплачувати неустойку в розмірі 0,5% від суми за кожен день прострочення.
Проте 1 квітня 2024 року підозрюваний підписав додаткові угоди №5.1 та №4.1, якими цей розмір зменшили аж у 50 разів — до 0,01%. Примітно, що ці документи ретельно приховували від громадськості: їх оприлюднили в системі Prozorro лише 9 січня 2025 року — через дев’ять місяців після підписання та вже після того, як з'явилися наступні додаткові угоди.
Слідство оцінює завдані державному бюджету збитки у 3,845 млн грн загалом (1,5 млн грн за об'єктом у Бородянці та 2,34 млн грн — в Ірпені).
Закордонний вояж та відмова суду в арешті
Процесуальні кроки правоохоронців у цій справі супроводжуються чималими труднощами:
Виїзд за кордон: За даними слідства, Вадим Гаврилюк виїхав з України ще 18 травня 2024 року потягом «Київ — Варшава» через пункт пропуску «Ягодин» і більше не повертався.
Запізніле реагування: Попри це, відомості до ЄРДР внесли лише у жовтні 2025 року, а підозру заочно склали 19 червня 2026-го. У липні розслідування зупинили у зв'язку з розшуком, а 17 липня оголосили в міжнародний розшук.
Рішення суду: Попри міжнародний статус розшуку, слідчий суддя відмовився брати фігуранта під варту. Суд встановив, що сам факт тривалого перебування за кордоном не доводить наміру ухилятися саме від цього провадження, оскільки виїзд відбувся задовго до вручення підозри, офіційних викликів підозрюваному не надсилали, а захист підтримує з ним постійний зв'язок. Крім того, з'ясувалося, що постанова про міжнародний розшук фактично не реалізована — через канали Інтерполу запит навіть не направлявся.
Юридичні баталії щодо підслідності
Окремою інтригою справи стало перекидання матеріалів між підрозділами поліції. Захист намагався оскаржити передачу розслідування з Бучанського РУП до Фастівського РУП, здійснену постановою заступника керівника Київської обласної прокуратури Дмитра Сітара від 20 серпня.
Прокурор обґрунтував це «неефективністю попереднього розслідування» та тим, що слідчі в Бучі за тиждень не провели жодної слідчої дії (хоча матеріали обсягом у 16 томів надійшли туди лише 12 серпня, а слідчу групу сформували 13–19 серпня). Адвокати ж наголошували на передчасних висновках і посилалися на попередні ухвали Фастівського суду, які вказували на проблеми з підслідністю.
Проте суд став на бік обвинувачення, зазначивши, що прокурор вищого рівня діяв у межах своїх повноважень, а законність передачі матеріалів може перевірятися вже під час підготовчого судового засідання. Тож розслідування триває, хоча ключовий підозрюваний залишається недосяжним для українських слідчих за кордоном.
