«Такої розмови не було, але послухайте її повністю»: Суд над Тимошенко та таємничий «агент» з авіабізнесом

У Вищому антикорупційному суді (ВАКС) триває розгляд справи про ймовірний підкуп народних депутатів лідеркою «Батьківщини» Юлією Тимошенко. Судове засідання відзначилося резонансними заявами підсудної та плутаниною у версіях захисту.

Стенограми НАБУ: «10 тисяч за голос»

Під час засідання прокурор САП зачитав фрагменти стенограми, на яких особа з голосом, схожим на Тимошенко, пропонує депутату-свідку приєднатися до «схеми». Згідно з матеріалами слідства, ціна питання — 10 000 доларів за одне голосування. Обвинувачення стверджує, що в розмові також обговорювалося залучення інших парламентарів.

Цікаво, що провадження було зареєстроване ще 27 листопада — за місяць до того, як свідок офіційно звернувся до НАБУ.

Хто цей «агент»?

Хоча слідство офіційно засекретило ім’я свідка, Юлія Тимошенко прямо назвала його в залі суду. За її словами, «провокатором» та «торпедою» НАБУ є депутат від «Слуги народу» Ігор Копитін.

Довідка: Ігор Копитін пов’язаний з авіаційним бізнесом через компанії «Ротор Україна» та «Автомодерн». Раніше ці фірми фігурували в розслідуваннях щодо зв’язків із контрагентами з РФ. Ба більше, сам Копитін є фігурантом кримінального провадження НАБУ щодо незаконного отримання компенсації за житло (депутати отримували гроші з бюджету на оренду, маючи власну нерухомість у столиці).

Примітка: Інші джерела (зокрема Bankova Mail) приписують роль «записувача» Сергію Кузьміних, проте Тимошенко наполягає саме на кандидатурі Копитіна.

Парадокси захисту: Сфальсифіковано чи недослухано?

Позиція Юлії Тимошенко під час засідання виглядала дещо суперечливою:

  1. Спочатку вона заявила, що «такої розмови не було ніколи в житті», а записи — повна фальсифікація та компіляція.

  2. Проте згодом вона ж зазначила: «У цей час я зустрічалася з паном Копитіним», підтверджуючи сам факт зустрічі.

  3. На завершення захист висунув клопотання прослухати повний запис розмови, а не лише фрагменти прокурора.

Це викликало логічне запитання у спостерігачів: якщо розмова є підробкою та «склейкою», то навіщо вимагати її повного прослуховування? Виглядає так, що захист намагається маневрувати: де контекст вигідний — розмова була, де йдеться про гроші — це «монтаж НАБУ».

Що далі?

Суд має вирішити, чи задовольняти клопотання про повне відтворення записів. Це дозволить почути, що саме передувало скандальним пропозиціям про «10 тисяч».