Те, що лишилося поза кадром: чому НАБУ приховало прізвище Литвиненка у справі про рейдерство
Ухвала від 26 березня 2026 року дає прізвище тому, кого детективи у фільмі "Феміда" назвали просто "підконтрольним фігурантам арбітражним керуючим"
У фільмі НАБУ і САП про рейдерство є все, крім прізвищ виконавців. Є хакери, які під виглядом державних реєстраторів заходять до реєстру юридичних осіб. Є підкуплені прокурори. Є колегія Мін'юсту, яка наприкінці грудня визнає законним те, що законним не є. Є суддя господарського суду, який відкриває банкрутство під замовлення. І є арбітражний керуючий, про якого сказано рівно одне речення: 26 березня суддя припинив повноваження директора підприємства у відповідь на позов підконтрольного фігурантам справи арбітражного керуючого компанії-банкрута.
Одне речення без імені. Але ухвала, про яку йдеться, лежить у відкритому доступі, і в ній ім'я є.
Що написано в ухвалі
Справа № 910/12961/25. Категорія: господарські справи, справи про банкрутство, з них банкрутство юридичної особи. Надіслано судом 30 березня 2026 року, зареєстровано того ж дня, загальний доступ забезпечено 1 квітня. Дата набрання законної сили: 26 березня 2026 року. Той самий день, який назвали детективи.
Суд, керуючись статтями 2, 12, частиною 2 статті 40 та статтею 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвалив задовольнити клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича про відсторонення керівника від виконання повноважень. Припинити повноваження керівника ТОВ "Філософія Девелопмента" (код ЄДРПОУ 42088061). Покласти обов'язки керівника цього ж товариства на розпорядника майна арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2055 від 14 січня 2022 року, 04053, м. Київ, а/с 74.
Далі йде пункт, заради якого такі клопотання і пишуться. Колишнього керівника зобов'язали протягом трьох днів передати Литвиненку за актом приймання-передачі бухгалтерську та іншу документацію товариства, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Стягувачем за ухвалою значиться той самий Литвиненко Сергій Сергійович. Копію ухвали суд направив, зокрема, Печерській районній у місті Києві державній адміністрації для внесення відповідних відомостей.
У тексті рішення відсторонений директор знеособлений як ОСОБА_5. Автор відеорозбору ухвали називає його Ігорем Олександровичем Нельгою і зазначає, що рішення виніс суддя Господарського суду міста Києва Сергій Стасюк, той самий, у чиєму провадженні перебувала справа. НАБУ не називає ані судді, ані арбітражного керуючого, і жоден із них станом на сьогодні офіційно не є підозрюваним.
Тобто прізвище є, дата є, підприємство є, процедура є. Немає тільки одного: пояснення, чому в державному реєстрі судових рішень усе це видно неозброєним оком, а у двадцятихвилинному фільмі антикорупційних органів воно перетворюється на безіменного "арбітражного керуючого".
Чому саме "Філософія Девелопмента"
Це не абстрактне "одне з підприємств". Це четвертий корпус заводу "Арсенал" у самому центрі Печерська.
За даними Інтерфаксу, операція "Феміда" стосується саме незаконної державної перереєстрації учасників ТОВ "Філософія девелопмента". Метою заволодіння підприємством було отримання контролю над нерухомістю в центральній частині Києва вартістю понад 500 млн грн. У березні 2019 року Укргазбанк продав цей корпус разом із земельною ділянкою в 1,6 гектара на вулиці Князів Острозьких, 8, яка раніше називалася Московською, за 563,7 млн грн. У вересні того ж року товариство отримало містобудівні умови на реконструкцію.
Засновниками "Філософії Девелопмента" у 2018 році були Андрій Марцинів та Вячеслав Мармиш. Останній у 2015 році обіймав посаду заступника президента корпорації "Укрбуд". Президентом корпорації "Укрбуд" у ті самі роки був Максим Микитась.
Далі починається те, що НАБУ описує як схему. 15 жовтня 2025 року в товаристві змінюється кінцевий бенефіціарний власник: замість Антоніни Барташ з'являється громадянин Узбекистану Каюмджон Саматов. 29 грудня центральна колегія Мін'юсту з розгляду скарг розглядає три скарги щодо "Філософії девелопмента", і одна з них, за даними детективів, стосується саме реєстраційної дії від 15 жовтня. Колегія визнає перехід права власності законним. 31 грудня тодішня виконувачка обов'язків міністра юстиції Людмила Сугак затверджує відповідний висновок. Новорічний подарунок, оформлений за всіма правилами діловодства.
Потім у справу заходить банкрутство. Організатори схеми, як зазначають НАБУ і САП, створили фіктивну заборгованість, що дало змогу ініціювати процедуру. Номер справи вказує, що заява до Господарського суду міста Києва надійшла ще у 2025 році. Наприкінці січня 2026 року суд задовольняє вимогу і забороняє вчиняти реєстраційні дії стосовно компанії. 26 березня відсторонює директора. Наприкінці травня, коли хакери намагаються дописати до реєстру фіктивні ухвали про перехід об'єктів у центрі Києва, посадовці Мін'юсту раптом відмовляються грати далі, і схема зупиняється на півдорозі.
Але саме до цієї зупинки, у проміжку між груднем і березнем, підприємство встигло отримати нового керівника. І цим керівником став арбітражний керуючий.
Ключ, який передають в останню чергу
Тут варто зупинитися і сказати очевидне, про яке в репортажах про рейдерство чомусь говорять найменше.
Рейдер не забирає підприємство. Рейдер призначає підприємству директора. Усе інше, підроблені документи, куплені ухвали, засідання колегій, охоронці, на яких за два дні переоформили корпоративні права, це підготовча робота. Реальний контроль настає в момент, коли конкретна фізична особа отримує за актом печатки, штампи, бухгалтерію і право підпису.
У випадку "Філософії Девелопмента" цією особою за рішенням суду став Сергій Литвиненко.
Юридично він при цьому виглядає бездоганно. Розпорядник майна не власник і не покупець, він призначений судом і діє в межах Кодексу з процедур банкрутства. Він не купував корпоративних прав, не спілкувався з реєстраторами, не ходив на колегію Мін'юсту. Він просто подав клопотання, яке суд задовольнив. Претензій, як то кажуть, ніяких.
Проблема в тому, що саме так ця конструкція і мала виглядати. Уся довга ланцюгова робота з реєстром, скаргами, фіктивним боргом і банкрутством потрібна рівно для того, щоб останній крок, передача активу, відбувся у формі, до якої неможливо причепитися. Хакер працює поза законом. Арбітражний керуючий працює всередині закону, і саме тому його роль у схемі найцінніша.
Прізвище, яке вже фігурувало
Литвиненко не є випадковою людиною в цьому сюжеті. Керуючий партнер адвокатського об'єднання "Віннер Партнерс" уже став героєм кількох публікацій, автори яких закидають йому і роботу агентом правоохоронних органів, і участь у схемі керованих банкрутств, і систематичний конфлікт інтересів.
Найгучніша частина тих звинувачень, як не парадоксально, найслабша. Докір за участь в операції, яка закінчилася викриттям чотирьох суддів Київського апеляційного суду на 35 тисячах доларів у справі "Мотор Січі" і звільненням щонайменше одного з них, це докір дуже специфічного жанру.
Натомість найтихіша частина найсильніша. Йдеться про конвеєр банкрутств у Господарському суді Запорізької області: компанії з Київщини, Дніпропетровщини й Черкащини за кілька днів до відкриття провадження змінюють назву, директора й адресу реєстрації на запорізьку, після чого справа потрапляє до потрібного судді, а арбітражним керуючим стає людина з того самого кола. У чотирьох описаних справах керуючою виступає Юлія Шелест, співзасновниця "Віннер Партнерс". У трьох із чотирьох кредитором є ТОВ "Юридична Майстерня", у четвертій ТОВ "Фінансовий Відновник", і засновником та директором обох, за даними Опендатабот, значиться Олег Ющенко. Суддя Олексій Юлдашев із 2022 року розглянув за участю Литвиненка як арбітражного керуючого щонайменше п'ятнадцять справ про банкрутство, суддя Лариса Сушко п'ять.
Окремий блок звинувачень стосується того, що Литвиненко систематично поєднує ролі: спочатку представляє інтереси кредитора у справі про стягнення заборгованості, а потім заходить у справу боржника вже як нібито незалежний арбітражний керуючий.
Жодного судового рішення щодо нього за цими епізодами немає, і він має повне право на власну версію подій. Але тепер до переліку справ додається "Філософія Девелопмента", а до переліку звинувачень слово "рейдерство", вимовлене вже не анонімним ресурсом, а Національним антикорупційним бюро.
Питання, які лишаються
Перше і найпростіше. Якщо детективи знають, що клопотання про відсторонення директора подав підконтрольний фігурантам арбітражний керуючий, і знають дату цього клопотання з точністю до дня, то вони знають і прізвище. Чому це прізвище не прозвучало?
Друге. Ухвала про припинення повноважень директора набрала законної сили 26 березня. Загальний доступ до неї відкрито 1 квітня. Від 1 квітня до 20 серпня минуло майже п'ять місяців, протягом яких Сергій Литвиненко виконував обов'язки керівника товариства, чиє захоплення НАБУ тепер публічно називає рейдерським. Хто за ці п'ять місяців підписував від імені товариства документи і які саме?
Третє. У фільмі "Феміда" суддя-банкрутник заздалегідь описує схему відсторонення директора і озвучує за це тариф. Схема спрацювала. Тариф, вочевидь, теж. Але у справі, де вже є підозри заступниці керівника Офісу президента, чинного і колишнього народних депутатів, чомусь немає жодної підозри тим, хто безпосередньо тримав у руках печатки.
І четверте, найбільш незручне. Максим Микитась, за версією слідства співорганізатор злочинної організації, повертав через цю схему активи, які колись належали його ж корпорації "Укрбуд". Один із засновників "Філософії Девелопмента" був заступником президента "Укрбуду". Арбітражний керуючий, який отримав контроль над цим підприємством за судовою ухвалою, за наявними матеріалами був підконтрольний Микитасю. Все це не збіг обставин, а замкнене коло, у якому державний механізм банкрутства виконав роль нотаріуса при переділі.
Кодекс України з процедур банкрутства писався для того, щоб рятувати підприємства від недобросовісних власників. Історія "Філософії Девелопмента" показує, як його навчилися використовувати з протилежною метою: щоб недобросовісні власники рятували підприємства від законних. І поки за це не настає жодної персональної відповідальності, кожна наступна ухвала про припинення повноважень директора буде виглядати рівно так само законно, як ця.
