Telegram-канал-мільйонник вимагав $3000 за мовчання про волонтерський фонд — і гроші взяв, і пости не видалив

Головне слідче управління Національної поліції України 26 березня 2026 року оголосило підозру Юрію Захарову — білорусу з Ірпеня, якого слідство вважає адміністратором Telegram-каналу "Невероятно, но факт..." (понад 1,4 млн підписників). Йому інкримінують вимагання за частиною четвертою статті 189 КК України — в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб. Підозру підписав полковник поліції Олексій Катинський, погодив прокурор Офісу Генерального прокурора Олексій Гіндик.

Кримінальне провадження №12025100100001545 відкрито ще 1 травня 2025 року. Але епізод, що ліг в основу підозри, стався вже цього року.

З 6 по 19 січня 2026 року канал опублікував вісім матеріалів, спрямованих проти журналіста і військового кореспондента Романа Бочкали та пов'язаного з ним Благодійного фонду "Батальйон Волонтер", який очолює Владімір Яременко. Публікації виходили щодня під заголовками серії "Роман Бочкала і вхід «Стоп Корупції» в Міноборони" — ось їхні прямі посилання:

  1. 06.01.2026 — Частина I
  2. 07.01.2026 — Частина II
  3. 08.01.2026 — Частина III
  4. 09.01.2026 — Частина IV
  5. 10.01.2026 — "Фасад, що прикриває управління"
  6. 12.01.2026 — "Антикорупція як фасад для захоплення впливу"
  7. 17.01.2026 — "Лекції про репутацію"
  8. 19.01.2026 — "Фасад антикорупції, який залишає владу наодинці з роботою"

За версією слідства, матеріали містили недостовірну інформацію, спрямовану на підрив ділової репутації фонду та його співзасновників.

9 лютого адміністратор каналу вийшов на Яременка з вимогою: 120 тисяч гривень за видалення публікацій. Яременко торгувався або зволікав. 18 березня з'явилася нова вимога — вже $3000 у криптовалюті. Того ж дня о 15:18 Яременко з бульвару Лесі Українки в Києві переказав зі свого гаманця на вказаний адміністратором рахунок рівно три тисячі доларів — 131 820 гривень за курсом НБУ. Адреси криптогаманців зафіксовані в підозрі.

Підозра стверджує, що після отримання коштів публікації були видалені. Проте журналіст-розслідувач Віталій Губін, який першим розгорнуто прокоментував справу, зазначає: на момент його перевірки всі вісім постів лишалися на місці. Захаров, отримавши гроші, виїхав з України. Підозру йому оголошено заочно.

У справі фігурує і дружина Захарова — Олександра Захарова (16.03.1988 р.н.), якій також повідомлено про підозру за частиною четвертою статті 189 та частиною четвертою статті 190 КК України.

Сам Захаров — уродженець Молодечно Мінської області, громадянин Білорусі. До цього він входив до партнерської мережі медійної структури Ігоря Мізраха — колишнього медіаорганізатора, який помер у київському СІЗО. На певному етапі Захаров відійшов від цього середовища зі скандалом.

Губін вказує на ширший силовий контекст, що виходить за рамки підозри. Бочкала публічно підтримував першого заступника голови СБУ Олександра Поклада — і саме після цього, 6 січня, НеНоФа розгорнув проти нього серію публікацій. За версією Губіна, Поклада і його людей системно атакує колишній прес-секретар СБУ Станіслав Речинський — людина, яка з'явилася у відомстві після першого Майдану 2004 року, пізніше мелькала в оточенні людей Януковича, а після 2019-го заробив на Telegram-каналі, присвяченому тодішньому голові СБУ Івану Баканову ("Очки Баканова"), який згодом продав самому ж Баканову.

Спосіб розгону НеНоФа та пов'язаних каналів — репости через основний ресурс, де де-юре адміністратором значиться Захаров. Класична конструкція "я, але не я".

Провадження проти каналу за статтями про шахрайство і вимагання відкрито ще у травні 2025 року. Епізод з волонтерським фондом — значно менший за масштабом, ніж те, що НеНоФа дозволяв собі щодо силовиків різних відомств і рівнів. Губін припускає, що певні силові структури спробували скористатися цією конкретною справою для власних цілей — чи то допомогти комусь, чи то вирішити власні питання.

Канал продовжує роботу. Захаров — у бігах. $3000 — у чужому криптогаманці.