Темна сторона криптоелітизму: як "друг Дурова" з мільйонами інвесторів закінчив життя в пустелі

Слідчий комітет РФ порушив справу про вбивство двох осіб після зникнення в ОАЕ "криптоінвестора" Романа Новака та його дружини. Історія розкриває механізми криптошахрайства та його трагічні наслідки.

2 жовтня 2025 року подружжя Новак мало зустрітися з "невстановленими інвесторами" в емірату Хатта. Персональний водій довіз їх до стоянки біля озера, де вони пересіли в інший автомобіль і поїхали на зустріч. Після цього зв'язок із ними обірвалася.

За даними слідства, викрадачі планували отримати викуп, але не виявивши "потрібної суми", убили подружжя. Телефони зникли після фіксації сигналу в Хатті, Омані, а потім у Кейптауні. Злочинців, які також виявилися громадянами РФ, затримано і незабаром доставлять до Санкт-Петербурга.

Анатомія обману

Роман Новак позиціонував себе як близький друг Павла Дурова та "заступник" віце-президента Telegram Іллі Перекопського. У комунікації з інвесторами він посилався на дружбу з арабськими шейхами, створюючи ілюзію доступу до найвищих кіл влади та капіталу.

Його проєкт Fintopio презентувався як додаток для швидких криптовалютних переказів. Використовуючи сконструйовану мережу контактів та іміджеву побудову, Новаку вдалося залучити 500 мільйонів доларів інвестицій. Після отримання коштів він зник, залишивши обдуреними інвесторів та без зарплати розробників проєкту.

Системні уроки трагедії

Ця історія демонструє декілька критичних аспектів сучасного крипто-середовища:

Культ особистості замість технології. Інвестори вкладали не в технологію чи бізнес-модель, а в "доступ" та "зв'язки". Новак продавав не продукт, а наближеність до впливових фігур. Це класична схема довіри, яка спирається на соціальну інженерію.

Відсутність due diligence. Пів мільярда доларів без належної перевірки заяв про статус, зв'язки та попередній досвід інвестиційного об'єкта свідчить про системну проблему крипто-індустрії. У традиційних фінансах такі суми потребують багаторівневої верифікації.

ОАЕ як "сіра зона". Емірати активно позиціонують себе як крипто-хаб, але правовий вакуум і складність юрисдикції створюють середовище для різних схем. Водночас це ж середовище небезпечне для самих шахраїв, оскільки механізми захисту тут працюють за іншими правилами.

Трансформація жертви в злочинця. Парадоксально, але Новак, який сам був шахраем, став жертвою злочину. Ймовірно, частина "інвесторів" виявилася пов'язаною зі структурами, для яких зникнення з їхніми грошима означає смертний вирок, незалежно від офіційного статусу коштів.

Більший контекст

Випадок Новака не унікальний. Криптоіндустрія залишається слабо регульованою зоною, де величезні суми переміщуються на основі обіцянок та особистої репутації. Відсутність традиційних інституційних фільтрів дозволяє швидко залучати капітал, але створює середовище високого ризику як для інвесторів, так і для самих "фаундерів".

Важливо зауважити системну проблему: культура швидкого збагачення в криптосередовищі часто затьмарює базові принципи безпеки та належної обачності. Коли статус і зв'язки важать більше за технічну документацію та фінансову прозорість, індустрія стає полем для різних маніпуляцій.

Трагедія Новака також висвітлює моральні питання: подружжя залишило неповнолітніх дітей, яких із ОАЕ забрали родичі. Незалежно від злочинної діяльності батьків, діти стають непрямими жертвами системи, яка дозволяє таким схемам розвиватися до фатальних наслідків.

Висновки

Історія Романа Новака демонструє, як у сучасному глобалізованому світі перетинаються кілька площин: технологічне підприємництво, організована злочинність, міжнародна юрисдикція та особисті трагедії.

Для індустрії це має стати нагадуванням про необхідність інституціоналізації та створення механізмів захисту, які б зменшили простір для маніпуляцій. Для інвесторів – про критичну важливість верифікації та неможливість заміни due diligence на довіру до "зв'язків" та статусу.

Трагедія нагадує, що в світі великих грошей правила гри визначають не пости в соцмережах та публічний імідж, а реальні структури влади та контролю. І коли межа між легальним та кримінальним розмивається настільки, що шахрай може залучити півмільярда доларів, система рано чи пізно починає саморегулюватися найжорстокішими методами.