Термінали, кондитери і схеми на «Енергоатомі»: хто насправді контролює 70% українського ринку платіжних ПТКС
EasyPay та City24 — дві мережі, що сумарно контролюють понад 45 тисяч терміналів або 70% українського ринку платіжних систем, — виявляються пов'язаними з колишнім регіоналом, збанкрутілим банком із російським акціонером та імовірними схемами розкрадання коштів на «Енергоатомі».
За даними Forbes, у 2025 році EasyPay та City24 сумарно контролювали понад 45 тисяч терміналів — близько 70% ринку платіжно-касових систем України. Юридична особа за платіжною системою EasyPay — ТОВ «ФК «Контрактовий дім», яка порівну належить братам Олексію та Антону Авраменкам. «Контрактовий дім» входить до групи компаній «АВК», що спеціалізується на виробництві кондитерської продукції. За даними видання «Лівий берег», EasyPay міг заснувати батько братів — Володимир Авраменко, колишній народний депутат четвертого скликання, який у 2005–2006 роках був членом фракції «Партія Регіонів».
У 2015 році Володимир Авраменко придбав банк «Траст». За даними НБУ, міноритарний пакет акцій банку також належав росіянину Сєргєю Бєляєву. У грудні 2016 року «Траст» визнали неплатоспроможним і вивели з ринку. Тоді в Нацбанку повідомляли, що банк видав значну частину кредитів позичальникам на території проведення антитерористичної операції, які не обслуговувалися, через що капітал установи став від'ємним. Акціонер банку вів переговори з інвесторами щодо можливості продажу, однак офіційний пакет документів на погодження набуття істотної участі до Національного банку так і не надійшов. Олексій Авраменко також був одним із претендентів на купівлю збанкрутілого «Мотор-банку» у Фонду гарантування вкладів, проте не пройшов процедуру попередньої кваліфікації НБУ.
Юридична особа за мережею City24 — ТОВ «Свіфт Гарант». За даними YouControl, вона належить Сергію Горбаню та входить до групи компаній «Асканія», яка спеціалізується на імпорті харчових продуктів, виробництві зброї, вирощуванні троянд та експорті меду.
Імовірно, група «Асканія» може бути пов'язана зі схемами розкрадання коштів на «Енергоатомі» та функціонуванням схеми «шлагбауму». Цю схему уможливило те, що «Енергоатом» внесли до переліку компаній, проти яких не можна було відкривати виконавчі провадження за невиконання контрактів — такий перелік створив уряд, аби убезпечити від виконавчих проваджень оборонні компанії під час війни. Через це постачальники «Енергоатома» не могли стягувати з нього кошти за надані послуги, що в майбутньому дозволило фігурантам операції «Мідас» формувати списки «потрібних» постачальників.
