Війна як «юридичний щит»: як виробник зброї Бельбас уникнув штрафів за прострочення поставок для ЗСУ
Державне підприємство Міністерства оборони «Агентство оборонних закупівель» програло суд про стягнення понад 10,9 млн грн штрафних санкцій з ТОВ «Українська бронетехніка» — приватного виробника озброєння, пов'язаного з підприємцем Владиславом Бельбасом, — і суди двох інстанцій відмовили державному замовнику, визнавши затримку виконання оборонного контракту наслідком форс-мажору.
Йдеться про державний контракт №23/1-278-VDK-24 від 24 травня 2024 року. Компанія зобов'язалась виготовити та поставити для Збройних сил України 400 одиниць продукції оборонного призначення загальною вартістю 197,6 млн грн. Перші 200 одиниць мали бути передані до 24 вересня 2024 року, решта — до 24 грудня 2024 року. Фактично поставки йшли з порушенням строків, що підтверджують акти приймання-передачі, підписані сторонами з серпня 2024 року по лютий 2025 року. При цьому документи оформлені без претензій до якості продукції.
«Агентство оборонних закупівель» нарахувало підряднику 6,12 млн грн пені та 4,84 млн грн штрафу. Санкції передбачені пунктом 7.2 контракту: 0,1% пені за кожен день прострочення та додатковий штраф 7% при затримці понад 30 днів.
Суди визнали вимоги держави необґрунтованими. Підставою став сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-24-1970 від 25 жовтня 2024 року, що підтверджує неможливість своєчасного виконання контракту через обставини війни. У матеріалах справи зафіксовано листування, з якого випливає, що з серпня по листопад 2024 року компанія повідомляла замовника про збої у постачальників та співвиконавців — «Больверк», «Грін Стіл», «СМНВО-Інжиніринг», «Унік-Булава». Додатково суди взяли до уваги пошкодження виробничих приміщень внаслідок обстрілів 24 серпня та 17 вересня 2024 року, підтверджені судовою експертизою №002-КВВ/25 від 27 липня 2025 року. Також зафіксовано вихід обладнання з ладу 9 жовтня 2024 року через стрибки напруги під час роботи систем ППО.
Контракт прямо передбачає звільнення від відповідальності при форс-мажорі. Пункти 7.7–7.10 договору допускають таке звільнення за наявності сертифіката ТПП та своєчасного повідомлення замовника. Суд встановив, що компанія виконала ці умови.
29 квітня 2025 року Господарський суд Києва, суддя Кирилюк Т.Ю., відмовив у задоволенні позову. Апеляційна інстанція залишила рішення без змін, а судові витрати були покладені на державне підприємство. Станом на березень 2026 року справа перебуває на стадії касаційного розгляду: з 9 лютого вона значиться як призначена до слухання, що свідчить про оскарження рішення у Верховному Суді.
Таким чином, держава поки не змогла стягнути понад 10,9 млн грн санкцій за зрив строків оборонного контракту майже на 200 млн грн. Судові рішення фактично визнали війну універсальним юридичним щитом, що дозволив підряднику уникнути фінансової відповідальності перед Міністерством оборони.
