Власник Domino Антон Шухнін реєстрував фірми в окупованому Криму та в Алмати
Гучна історія про "замах" на власника мережі бутиків Domino Антона Шухніна, якою останніми тижнями синхронно вибухнули Telegram-канали з мільйонними аудиторіями, не витримує зустрічі з офіційними реєстрами: замість легенди про "борця за Україну" там лежить суха хронологія бізнес-ухвал, підписів і статутних капіталів, пише Михайло Михайленко.
Картинку в Telegram малювали з розмахом. Одні канали подавали Шухніна героєм, на якого полюють "тисячі диверсантів". Інші робили з нього жертву корпоративних воєн. Атмосфера нагадувала серіал: трохи крові, трохи конспірології, трохи пафосу. Цікаво, що сама "кров" у цьому сюжеті тримається на одному джерелі. Шухнін розповідав, що 23 травня його побили невідомі, але жодних інших підтверджень, крім його власної розповіді, як зауважує Comments.ua, немає: офіційних висновків правоохоронців щодо нападу ніхто не оприлюднював.
Зате версію про "замах" розкрутили до масштабів державної загрози. З 12 серпня Telegram-канали і сайти почали звинувачувати київського бізнесмена В'ячеслава Бєліменка у відмиванні російських грошей. Як переказували Факти з посиланням на "Українські новини", Шухнін є потерпілим у двох кримінальних провадженнях, які розслідує поліція Печерського та Шевченківського районів Києва, а Бєліменка називають ймовірним організатором міжнародної групи, що відмиває російські гроші в Україні, Росії, ОАЕ та країнах ЄС. Там же з'явився і канонічний образ самого Шухніна: людина, яка у 2014 році втратила бізнес у Донецьку, відродила його в Києві і тепер активно підтримує ЗСУ.
Але найголовніше інше. Коли журналісти подивилися, що ж саме стоїть за цією "війною з російськими грошима", з'ясувалося, що в протоколі вона виглядає значно скромніше. Провадження №12025100100000626 відкрили 12 лютого за фактом шахрайства на 18 тисяч доларів. За даними слідства, 21 листопада представник ТОВ "Алла плюс" отримав ці гроші як гарантійний платіж і пообіцяв до 1 грудня здати в оренду приміщення площею 570 квадратних метрів. Ні оренди, ні повернення грошей не сталося. Суд у арешті приміщення відмовив. Отже, "міжнародна група відмивачів" у документах зводиться до суперечки про депозит за оренду.
Тепер про те, що лежить у реєстрах. Поки українські "кіборги" тримали Донецький аеропорт, Антон Шухнін у грудні 2014 року зареєстрував у Криму ООО "Домино Групп". Це не історія про людину, яка "зберегла магазин через обставини". Це свідомо відкрита нова компанія за російським правом. Статутний капітал - у рублях, податки - окупантам. За російськими базами, на які посилається Comments.ua, фірма працювала з грудня 2014 до липня 2018 року в селі Укромне Сімферопольського району, 50,28% частки в ній належали людині з тим самим ім'ям, що й власник Domino, а заявленим видом діяльності чомусь було будівництво, а не торгівля одягом. Розслідування Absolution Lab, на яке посилається Anticorrupcia, стверджує, що до 2018 року Шухнін сплачував податки в РФ як російський підприємець на окупованому півострові.
Тобто вибір був зроблений не під тиском. Закон №1207 "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", ухвалений ще у квітні 2014 року, визнав незаконними всі органи, створені окупантами, а їхні рішення нікчемними. Реєструючи фірму в окупаційній "податковій", бізнесмен визнавав саме цю владу. Шухнін обрав не українську юрисдикцію, а "стабільність" під триколором.
Навіть після 2018 року, коли кримську фірму формально закрили, бренд нікуди не зник. У Ялті, на набережній Леніна, досі працює бутик Domino Eight з логотипом DOMINO GROUP PROJECT на вітринах. Жодного позову про незаконне використання торгової марки Шухнін не подавав. Уявіть: людина, яка через поліцію добивається 18 тисяч доларів депозиту в Києві, роками не помічає, що її власний бренд торгує на ялтинській набережній. Фактично Domino залишився в Криму, просто під російською вивіскою.
Далі - нова географія. Після 24 лютого 2022 року санкції закрили російському люксу двері до ЄС: уже 15 березня четвертий санкційний пакет заборонив постачати в Росію предмети розкоші дорожчі за 300 євро за одиницю, і одяг у цьому переліку. Але відчинилися інші двері, у Центральній Азії. У червні 2022 року в Алмати з'являється ТОО "Domino Butik", директор - той самий Шухнін. Юридична адреса, статут, профіль діяльності - все чисто. А от контекст показовий. Саме тоді Казахстан перетворюється на головний транзитний хаб для реекспорту в РФ. За даними Бюро національної статистики Казахстану, які наводило Настоящее Время, у 2022 році експорт із Казахстану до Росії зріс на 25%. Німеччина за той самий рік збільшила постачання до Казахстану автомобілів і запчастин на 507%, як рахував Східний комітет німецької економіки, на якого посилався Інтерфакс-Україна. Російські компанії, за даними Reuters, які переказував LB.ua, буквально засипали Казахстан проханнями допомогти обійти санкції, аж поки сама Астана під тиском Заходу не взялася посилювати контроль за реекспортом. Absolution Lab, до речі, стверджує, що бізнес Шухніна працює і в Криму, і в Росії, і в Казахстані.
Сам Шухнін усе це відкидає. "У мене немає жодного бізнесу в Росії і не може бути через злочинну агресію", - написав він у Telegram 12 серпня, а звинувачення на свою адресу назвав такими, що йдуть від росіянина.
Тим часом поки Telegram-канали ліпили образ "жертви замаху", в офіційній картотеці sudrf.ru спокійно лежить справа у "Ворошиловському міжрайонному суді Донецька", де відповідачем значиться Антон Шухнін. Після псевдоанексії 2022 року окупаційні суди Донецька вбудували в судову систему РФ, тому справа й опинилася на її офіційному порталі. Це не чутка і не журналістська вигадка, а процесуальний документ, який фіксує юридичну взаємодію з окупаційною юрисдикцією. Пікантності додає те, що за офіційною легендою саме Донецьк - місто, де Шухнін у 2014 році "втратив бізнес".
На Захід Шухнін теж пробував вийти. У 2018-2019 роках у Британії діяло партнерство DOMINO INTERNATIONAL LP, де він фігурував як особа з істотним контролем. Проєкт швидко згорнули. Тож бізнес залишився в Києві, на тимчасово окупованих територіях і на нових маршрутах через Алмати.
Паралельно з "замахом" працювала і машина репутації. Як писав KYIV.ORG, власник Domino, імовірно, використовує скарги на порушення авторських прав, щоб прибрати з пошукової видачі Google критичні статті про себе. А "Подяку від ГУР Міноборони" він отримав після передачі розвідникам вживаного автомобіля. За даними Absolution Lab, це був пікап Mitsubishi L200 вартістю 5-10 тисяч доларів, тоді як на рекламу цієї передачі пішло щонайменше 40 тисяч доларів. Обіцяні 1000 дронів, 10 автівок, робототехніка і взуття для військових так і залишилися обіцянками.
Тепер найцікавіше: чому немає кримінальної справи? Факти, які наводить автор, тягнуть щонайменше на статтю 111-2 Кримінального кодексу ("пособництво державі-агресору") і статтю 110-2, яка карає за фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України. За схожі історії інші давно отримали підозри. Нестор Шуфрич, наприклад, у лютому 2024 року отримав нову підозру саме за статтею 110-2, бо, як повідомляло LB.ua з посиланням на СБУ і ДБР, його компанія лише за три місяці 2016 року заплатила Росгвардії понад пів мільйона рублів, тобто близько 7,5 тисячі доларів, за охорону недобудованого профілакторію в Сімеїзі. Підконтрольна йому фірма ще й сплачувала податки до бюджету РФ, рівно як кримська фірма з цієї історії. А помічник Шуфрича за фінансування Росгвардії в Криму отримав 8 років тюрми. Шухнін же вкладав мільйони у статутний капітал кримської компанії і досі лишається поза увагою правоохоронців.
Причина? У кулуарах говорять про "знижкову дипломатію": роками продавати дорогий одяг чиновникам і силовикам за смішними цінами, документувати це, а згодом делікатно нагадувати. До цього додають адвокатську ліцензію і навіть "довідку про психічний стан". Виходить страховка від усіх ризиків одразу.
Шухнін може ще довго малювати з себе "патріота, що постраждав за Україну". Але реєстри розповідають іншу історію: фірма в Криму під російською юрисдикцією, бутик із брендом на ялтинській набережній, юрособа в Казахстані саме тоді, коли через нього пішов реекспорт у Росію, і справа в суді окупованого Донецька. Це не сюжет про "замах", а підручник із того, як бізнес виживає за будь-якої влади. Шуфричу за 7,5 тисячі доларів, заплачених окупантам, - підозра, його помічнику - 8 років. Власнику кримської фірми, ялтинського бутика і казахстанського ТОО - подяка від ГУР за вживаний пікап. Лишається одне питання: чому правоохоронці досі дивляться на це крізь пальці?
