Високий суд Англії підтвердив контроль Мельниченка над «Єврохімом»: спроба обійти санкції провалилася
Попри заяви компанії «Єврохім» про нібито вихід з-під санкційного тиску, Високий суд Англії встановив, що російський олігарх Андрій Мельниченко продовжує зберігати контроль над активом. Суд також висловив сумніви щодо справжності документів, якими компанія намагалася довести зміну власника.
Маніпуляції з рішенням Суду ЄС
У листопаді «Єврохім» опублікував заяву, стверджуючи, що санкції проти Мельниченка більше не поширюються на компанію. Як аргумент наводилося рішення президента Суду ЄС від 29 жовтня 2025 року.
Проте, як зазначають експерти, компанія та російські ЗМІ спотворили суть рішення:
Суд лише відмовив трасту Linetrust (через який контролюється «Єврохім») у вступі в справу про персональні санкції Мельниченка.
Відмова була мотивована тим, що сам траст не перебуває під санкціями напряму, що не означає автоматичного зняття обмежень з «Єврохіму».
Британське правосуддя: «документи заднім числом»
На відміну від процедурних рішень у ЄС, Високий суд Англії у своєму рішенні від липня 2025 року прямо підтвердив контроль олігарха над компанією.
Суть спору: «Єврохім» намагався стягнути з європейських банків понад 280 млн євро за гарантійними облігаціями, пов'язаними з будівництвом заводу в Ленінградській області. Банки відмовилися платити через санкції проти Мельниченка.
Висновки суду:
Фіктивна передача прав: «Єврохім» стверджував, що 8 березня 2022 року (за день до введення санкцій) Мельниченко передав права бенефіціара своїй дружині Олександрі. Суд постановив, що документи, ймовірно, були створені заднім числом.
Дружина-проксі: Суд визнав Олександру Мельниченко лише «номінальною» власницею, яка діє в інтересах чоловіка.
Контроль доведено: Суд вважає повністю доведеним контроль Мельниченка над російською донькою компанії — EuroChem NW2.
Спроба «змінити громадянство» не спрацювала
Цей судовий фіаско став черговим ударом по стратегії Мельниченка з відбілювання репутації. Навесні 2025 року він став одним із 24 мільярдерів, яких міжнародний Forbes перестав називати «російськими», маркувавши його як бізнесмена з ОАЕ.
Однак для британського правосуддя зміна прописки та спроби переписати активи на родичів не стали переконливим доказом реального виходу з-під впливу підсанкційної особи.
