Як чиновники КМДА згубили ІТ - інновацію
Як відомо світ не стоїть на місці, сучасні (в тому числі і цифрові) технології все активніше проникають в різні напрямки нашого життя. Все питання лише в тому, що не завжди наші чиновники виявляються готовими сприйняти такі технології як слід. Про це і піде далі мова (на прикладі Громадського бюджету міста Києва).
Громадський бюджет міста Києва (тут і надалі – ГБ) триває в столиці вже шостий сезон. Основний і єдиний орган з розгляду усіх спірних питань в ГБ, тобто Громадська бюджетна комісія (тут і надалі – ГБК), всі свої рішення приймає в прямому ефірі шляхом голосування. Історія таких голосувань знає принаймні два метода їх організації.
- Голосування вручну. Суть його полягає в тому, що всіх членів ГБК (в алфавітному порядку) заносять в спеціальну ексель – таблицю. Підчас голосування за те чи інше питання головуючий робить перекличку, питаючи кожного він за, проти чи утримався. Все це озвучується в прямому ефірі, чим забезпечується публічність та прозорість прийнятих рішень. Згодом секретар ГБК все це підбиває, і таким чином формується протокол комісії. Такий метод голосування існував з першої по четверту каденцію ГБК.
- Голосування через модуль. Цей метод теоретично найбільш сучасний. Його виникнення ініціювала ГБК 4 –го скликання на чолі з Михайло Лейченком, причому основну роботу здійснив саме Михайло. При такому методі голосування ведеться в спеціальній програмі (модулі) шляхом натискання двох кнопок, а саме: кнопки за, проти чи утримався та кнопки, яка підтверджує вибір голосуючого. На все про все відводиться (за умовчанням) 45 с, хоча теоретично цей ліміт можливо як збільшити, так і зменшити. Якщо член ГБК відсутній або не встигає проголосувати, система фіксує його як такого, що не голосував. Само собою і протокол в цих умовах формується автоматично. Я вже мовчу про те, що модуль не запрацює, якщо на засіданні немає кворуму (мінімум 11 осіб).
Нібито останній метод більш прогресивніший, ніж перший. На папері воно виглядало саме так, а от по факту…По - перше, перед тим як впроваджувати таку систему слід було опрацювати усі деталі, в тому числі на предмет її можливих збоїв (це ж програма все ж таки). По - друге, треба було організувати курси для нових членів ГБК, навчити їх користуватися програмою. Михайло клянеться та божиться, що все необхідне тестування було зроблено. Але він же стверджував, що свого часу цю розробку у нього забрало КП «Головний інформаційно - обчислювальний центр» (тут і надалі – ГІОЦ). На той момент модуль знаходився в стадії тестування, а відтак апріорі був ще достатньо сирий. Тому вся відповідальність за його роботу в подальшому лягла вже на ГІОЦ. І результати цього ГБК 5 - го скликання відчула по повній програмі.
Почати напевно треба з того, що ніякого навчання з нами ніхто не проводив (хоча обіцянки здійснити це були і чимало), ми все отримували на марші. Далі, членів ГБК постійно вибивало з модуля. Особливо страждали ті, хто приймав участь в онлайн - засіданнях через смартфон, їх вибивало частіше за всіх. Лічильник модуля теж вів себе дивно. Я вже казав вище, що за умовчанням він розрахований на 45 с. Але якщо засідання було тривалим, то чомусь (приблизно з другої половини) лічильник сам по собі зменшував ліміт до 30 с (хоча його ніхто не корегував). А перед урочистим засіданням ГБК модуль почав фальсифікувати окремі голоси (людина голосує наприклад за, а модуль відображає це як проти і навпаки). Ми неодноразово зверталися і до ГІОЦ, і до Департаменту інформаційно – комунікативних технологій (тут і надалі – ДІКТ), якому ГІОЦ напряму підпорядкований. Просили ці поважні інституції навести порядок в зазначеній царині, звертали увагу на недосконалість модуля, відповідей немає й досі. В кінці кінців нам це набридло, і ми вольовим рішенням відмовились від використання модулю, повернувшись до ручного голосування. У нас просто не було іншого виходу. Ми свідомі того, що за модулем майбутнє, але на сьогодні він непрацездатний. І єдиний висновок, який можна на цей час зробити, це те, що ми в черговий раз стали свідками того, як цікава і слушна ідея була знищена недолугими чиновниками з ДІКТу та ГІОЦ.
P.S.: До речі представниця ГІОЦ, яка відповідала за функціонування модулю, Вікторія Оламуцька (по якій між іншим існує рішення ГБК про визнання її недоброчесною) не тільки не понесла ніякої відповідальності, але й пішла на підвищення (тепер вона член Міської робочої групи). Як водиться, робіть висновки.
