За сприяння Ради Європи понад 40 громадських організацій обговорили концепцію створення платформи НУО в Києві

Відкриваючи захід, керівник проекту Ради Європи Володимир Кебало, відзначив, що Рада Європи має унікальний досвід та стандарти, спрямовані на сприяння громадській участі у процесі прийняття політичних рішень в 47 державах-членах. Проект Ради Європи має на меті закладення основи сталої платформи для інклюзивного діалогу між організаціями громадянського суспільства та Київською міською владою через взаємодоповнюючі компоненти, які покликані розширити можливості громадянського суспільства у процесі формування та реалізації політик в Києві – розробка концепції платформи НУО, онлайн платформи для сприяння консультацій, механізмів комунікації та участі, а також розробка навчального плану та проведення пілотної Академії громадської участі.

 «Сподіваємося, що спільне навчання публічних службовців та представників НУО в грудні ц.р. стане початком інклюзивного діалогу – можливістю чути одне одного, обмінюватися думками, а також спільно планувати процес прийняття рішень на чітких принципах та засадах, а також зміцнить розуміння того, як демократія участі може бути основним елементом доброго врядування», - зазначив Володимир Кебало.

У свою чергу, Джеф Ловітт, міжнародний експерт Ради Європи, відзначив, що потрібно зрозуміти, які механізми партисипативного процесу прийняття рішень та посилення участі громадськості будуть найкращим для Києва. «Академія надасть громадським організаціям можливість зрозуміти, як краще будувати свою роботу, зокрема, створити дорожню карту. З іншого боку, вона допоможе представникам органів влади усвідомити необхідність у залученні експертних знань громадських організацій», - підкреслив Джеф Ловітт.

Другий важливий компонент проекту – платформа громадських організацій Києва. За словами Джефа Ловітта, дуже важливо, щоб це був організм, який постійно розвивається, щоб він став форумом для обміну найрізноманітнішими думками. Окрім того, не менш важливо, щоб учасники платформи навчилися ефективно взаємодіяти з представниками влади. Ця співпраця має бути інклюзивною на основі взаємної довіри та поваги, відкритості, прозорості, доступності гендерної рівності та рівноправної участі усіх груп, зокрема тих, що мають особливі інтереси та потреби.

Учасники панельної дискусії «Український досвід громадських платформ» погодилися у необхідності розробки концепції платформи громадських організацій Києва для інклюзивного діалогу, а також поділилися своїм досвідом щодо створення та функціонування таких платформ. Так, за словами Сергія Лобойко, експерта Ради Європи, керівника Центру розвитку інновацій НаУКМА, адміністратора групи Громадський бюджет Києва «СПІЛЬНО», е-демократія, зокрема ряд її інструментів, уже отримали безпрецедентний інтерес з боку міст, їх спільнот та громадян, суттєво піднявши Україну у світових рейтингах e-демократії та е-урядування. «Однак секрет успіху – не лише сильна технологічна база, а й сильні команди, платформи НУО, ініціативи активістів, які можуть реалізовувати креативні проекти спільно з міською владою за допомогою онлайн інструментів», - наголосив Сергій Лобойко.

У свою чергу, Іван Омелян, регіональний координатор РПР, розповів про алгоритми створення коаліцій/платформ на місцевому рівні. Він також підкреслив, що спільна взаємодія – це складна робота, але якщо вона вдається, то приносить неймовірні результати.

Іван Вербицький, керівник відділу міського розвитку Аналітичного центру «CEDOS», редактор «Mistosite», презентуючи досвід створення об’єднань ГО на прикладі Українського урбаністичного руху, відзначив, що громадським організаціям та ініціативам важливо спілкуватися, обмінюватися досвідом, допомагати одні одним і спільно діяти. Для того, щоб це було систематичним і сталим, потрібні ресурси і платформа для об'єднання.

Досвідом про розробку концепції «КиївСмартСіті» та впровадження інновацій у місті, поділилася Вікторія Подгорна, ГО «Громадська Рада Смарт Сіті». Вона підкреслила, що платформи –  це найбільш ефективний формат інтеграції енергії, знань та ідей громадян для створення ефективних рішень в містах.

У свою чергу, про важливість запиту на об’єднання, а також вироблення чіткого бачення, розповів Григорій Мельничук, координатор Ради з урбаністики в Києві, презентуючи досвід УрбанРади та дорожньої карти для Києва. «Запит на якісну міську інфраструктуру об’єднав громадських експертів у різних сфера розвитку міста. Найперше – ми виробили спільне бачення. Це допомогло напрацювати документ на основі консенсусу – технічне завдання для 4 секторів, за роботою над якими розділилися учасники об’єднання. У результаті скоординованої роботи багато чого зі створеної дорожньої карти реалізовано, інше – закладено у стратегію розвитку міста. Тобто вдалося досягти результату, оскільки спочатку було чітко визначено мету, формат роботи та дедлайни».

На завершення обговорення Руслан Рохов, засновник та керівник «Школи мерів» розповів про платформу інституційної взаємодії громадськості, бізнесу та влади: «Дійсні прориви та прогрес можливий в тих громадах, де є конструктивна взаємодія між громадськістю, бізнесом та владою. Синергія розвитку з'являється лише там, де усі ці сторони дивляться в один бік й однаково прагнуть досягнути спільної мети».

Після обговорень у групах учасники заходу – громадські організації Києва презентували своє бачення посилення співпраці, основні принципи, засади діяльності платформи та співпрацю з міською владою. Ці напрацювання допоможуть команді експертів Ради Європи при доопрацюванні концепції платформи та академії, виходячи з виявлених потреб та очікувань громадських організацій.

Учасники дискусії підсумували, що на сьогодні окрім налагодження ефективної комунікації та співпраці громадськості з владою не вистачає координації між громадськими організаціями. Саме тому необхідна платформа для покращення взаємодії громадськості міста. Метою об’єднання має стати посилення участі громадських організацій та ініціатив у процесі формування політичних рішень міською владою, а також підвищення їх якості завдяки експертизі від громадськості.

Також представники громадських організацій наголосили, що платформа має бути створена за принципами довіри та рівноправності, бути гнучкою, динамічною, відкритою, прозорою, швидко відповідати на виклики. Окрім того, учасники заходу розповіли про успішні результати роботи громадських організацій міста, власний досвід участі, а також відзначили необхідність моніторингу роботи платформи та ефективності реалізації проектів громадських організацій.