Засуджений за хабар адвокат Олексій Носов виїхав за кордон ще до вироку ВАКС
Історія адвоката, який пропонував двісті тисяч доларів людям, що розслідують мільярдні розкрадання, дійшла до логічного для України фіналу: вирок є, адвоката немає. Про це пише Володимир Бондаренко з посиланням на ZAXID.NET.
Почнемо з фактичної канви, бо в переказах вона встигла обрости неточностями. Олексій Носов, адвокат київської юридичної фірми "Міллер", попався 4 червня 2024 року на гарячому, під час передачі першого траншу хабаря. Пропонував він 200 тисяч доларів, причому не абстрактному прокурору, а детективу НАБУ та прокурору САП. І не просто так, а за конкретну послугу: щоб справу його підзахисної передали з НАБУ до Національної поліції. Прокурор, якому надійшла пропозиція, одразу повідомив керівництво, тож усі подальші дії адвоката документувалися в межах контролю за вчиненням злочину.
Тепер про те, чию справу так наполегливо намагалися вивести з-під НАБУ. Ідеться про Юлію Фролову, голову правління банку "Альянс", яку слідчі вважають однією з організаторок схеми заволодіння коштами "Укренерго" зі збитками у 716 мільйонів гривень. Фігурує в цьому колі справ і прізвище Кіпермана. Тобто на кону стояла не дрібна суперечка, а провадження про розкрадання під час найтяжчих місяців війни.
Вирок ВАКС оголосив 9 червня 2026 року. І тут перше уточнення до поширених версій: суд призначив не чотири роки, а чотири з половиною, плюс заборону займатися адвокатською діяльністю на три роки. У суді Носов заявляв, що взагалі не говорив із підзахисною про підкуп, а його захист намагався довести, що дії спровокували самі правоохоронці.
А тепер найцікавіше. 3 серпня Апеляційна палата ВАКС наклала на Носова грошове стягнення за неявку в засідання. З'ясувалося, що адвокат виїхав за кордон ще під час розгляду справи в суді першої інстанції, тобто до вироку, і досі не повернувся. Про це повідомила Transparency International Ukraine. І ключова деталь: як саме Носов зміг виїхати, невідомо.
Тут варто бути точним, бо теза про те, що НАБУ особисто випустило фігуранта за кордон, у перевірених джерелах не підтверджується. Натомість підтверджується інше, і воно не менш промовисте. Спершу ВАКС заарештував Носова з альтернативою застави в 12 мільйонів гривень, потім заставу зменшили до 1,21 мільйона. На нього поклали цілий набір обов'язків: не залишати межі Київщини без дозволу, здати закордонні паспорти, носити електронний браслет, не спілкуватися із заявником. А в жовтні 2024 року дія цих обов'язків просто закінчилася. Паспорти повернулися до власника, браслет зняли, і людина, яку судять за спробу підкупу антикорупційних органів, спокійно перетнула кордон.
Формально ніхто нічого не порушив. Практично держава сама відчинила двері й тепер розводить руками.
Далі йде та частина історії, яку Бондаренко називає партнерством із наслідками, і тут варто розкласти зв'язки акуратно, бо кожен із них перевіряється окремо.
Юридична фірма "Міллер", у якій працював Носов, належить відомому адвокату Масі Найєму. Тобто засуджений за спробу підкупу НАБУ і САП був партнером у фірмі брата Мустафи Найєма.
Батько засудженого, Сергій Носов, обіймав посаду начальника Служби відновлення Житомирської області. Призначення відбулося в системі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, яке на той момент очолював саме Мустафа Найєм. Коли навколо цього збігу здійнявся шум у червні 2024 року, Найєм публічно пояснив, що конфлікту інтересів не було: Носова-старшого призначили за результатами відбору, а оскільки під час воєнного стану конкурсів не проводять, його кандидатуру передали на розгляд Ради прозорості та підзвітності агентства, до якої входять представники громадських організацій. Пояснення цілком процедурне. Питання лише в тому, скільки таких процедурно бездоганних збігів має накопичитися, перш ніж вони перестануть виглядати збігами.
Третя лінія веде вже до Міністерства оборони. 29 липня 2026 року Кабмін призначив заступницею міністра оборони Любов Галан, яка у 2023 році разом із Масі Найємом заснувала правозахисний центр "Принцип" і очолювала його. Тут теж потрібне уточнення: її напрямок офіційно називається розвиток і збереження людського капіталу Сил оборони, а не мобілізація. До сфери відповідальності входять ефективне комплектування Сил оборони, кар'єрний розвиток військових, соціальний захист, підготовка особового складу, медичне забезпечення та вдосконалення нормативної бази. Комплектування справді дотичне до мобілізаційної тематики, але зводити весь портфель до неї означає спрощувати.
Що ж до твердження, ніби Мустафа Найєм нині відповідає за зв'язки з держустановами в одного з найбільших виробників зброї, то підтвердження цьому в доступних джерелах я не знайшов. Відомо, що агентство він залишив у червні 2024 року після конфлікту довкола скорочення бюджетів і зарплат. Тож цю тезу коректно вважати твердженням автора допису, а не встановленим фактом.
Тепер про висновок, і він не про прізвища.
Навіть якщо прибрати з цієї історії всі родинні та партнерські лінії, залишиться голий каркас, від якого не легше. Людину судять за спробу підкупити детектива НАБУ і прокурора САП у справі про 716 мільйонів, вкрадених в "Укренерго". Суд накладає обмеження, потім вони спливають за часом. Обвинувачений забирає паспорти й виїжджає. Вирок на чотири з половиною роки оголошують людині, якої вже немає в країні. Апеляція штрафує його за неявку, і це, схоже, все, що система здатна зробити.
Саме тому найважливіше запитання тут адресоване не Найємам і навіть не Носову. Воно адресоване механізму, у якому запобіжні заходи в резонансних справах припиняють діяти автоматично, за календарем, а не за станом провадження. Бо доки цей механізм працює саме так, кожна наступна гучна справа має шанс завершитися тим самим: вироком, оголошеним у порожнечу.
