Автомобільна афера на Хрещатику: як Київрада платить вдвічі за аредну, замісит того щоб купити

Секретаріат Київської міської ради оголосив тендер на оренду п'яти автомобілів Toyota за 2,85 мільйона гривень на рік. За ці гроші можна було б купити увесь автопарк у власність і ще залишилося б на пальне. Але чиновники обрали схему, де місто щороку платить, а нічого не отримує.

Математика корупції

Візьмемо калькулятор і порахуємо, що насправді купує місто за бюджетні мільйони.

Вартість покупки:

• Дві Toyota Camry 2019 року — по 800 тисяч гривень. Разом 1,6 мільйона
• Три Toyota Corolla 2025 року — по 900 тисяч гривень. Разом 2,7 мільйона
• Загальна вартість п'яти машин: 4,3 мільйона гривень

Вартість оренди:

• 2,85 мільйона гривень на рік
• Окупність покупки через оренду: 1,5 року

Цифри вже говорять самі за себе. Але розберемо схему детальніше.

Як працює афера

Уявімо компанію, яка виграла цей тендер. Назвемо її "ТОВ Золота рибка", хоча насправді назва не має значення — схема працює однаково.

Крок 1. Компанія купує п'ять автомобілів за 4,3 мільйона гривень. Можливо, навіть в кредит — банки охоче кредитують під гарантований державний контракт.

Крок 2. Здає ці машини в оренду Київраді за 2,85 мільйона на рік.

Крок 3. Через півтора року повністю окуповує вкладення.

Крок 4. Все, що далі — чистий прибуток плюс машини залишаються у власності компанії.

За три роки роботи схеми:

• Компанія отримає від міста: 8,55 мільйона гривень
• Мінус вкладення: 4,3 мільйона
• Чистий прибуток: 4,25 мільйона
• Плюс активи: машини вартістю близько 2,5 мільйона (залишкова вартість)

Загальний зиск: 6,75 мільйона гривень (рентабельність 157%)

А місто за ці гроші не отримує взагалі нічого. Ні одного гвинтика у власність.

Маркери підробленого тендера

Перший сигнал — вимога "Corolla виключно 2025 року випуску". Не 2024-го, не 2023-го — тільки найновіші з конвеєра. Питання просте: навіщо арендувати автомобіль, який у перший рік втрачає 20-30% вартості?

Відповідь теж проста: щоб хтось отримав новенькі машини за бюджетні гроші, а потом залишив їх собі. Це не економіка — це спосіб конвертувати податки у приватну власність.

Другий маркер — терміни. Тендер оголошено 24 грудня, кінцевий термін подання пропозицій — 1 січня 2026 року. Хто в новорічні свята готуватиме конкурентні пропозиції? Тільки той, хто заздалегідь знав про закупівлю і підготував документи. Це класичний спосіб забезпечити єдиного учасника.

Третій маркер — формулювання "оренда без водія". Це означає, що машини роздаються чиновникам секретаріату у фактично особисте користування. П'ять Toyota для працівників апарату — це не робочий транспорт, це привілеї за бюджетні гроші.

Чому не купити?

Логічне питання: якщо покупка в двічі дешевша за оренду, чому місто не купує?

Бо покупка створює активи. А активи — це відповідальність. Їх треба ставити на баланс, їх треба пояснювати, їх важко "оптимізувати". Коли машина куплена, виникають питання: де вона, хто нею користується, чому її продали, куди поділися гроші?

Аренда — це витрати. Витрати списуються щороку як операційні видатки. Ніяких питань, ніяких активів, ніяких слідів. Платиш одній і тій же компанії рік за роком, і все чисто по паперах. Бюджетні гроші перетворюються на приватні машини і приватні прибутки без жодних юридичних проблем.

Скільки місто програє

За п'ять років ця схема розворує 10 мільйонів гривень.

За ці гроші можна було б:

• Купити 10 автомобілів у власність
• Або купити п'ять машин і на решту забезпечити їхнє обслуговування на наступні десять років
• Або взагалі не купувати Toyota, а придбати якісні вітчизняні чи бюджетні моделі і заощадити ще більше

Але замість цього чиїсь "ТОВ Золота рибка" отримує стабільний потік грошей з міського бюджету. Легально. Прозоро. Через Prozorro.

Системна проблема

Ця закупівля — не випадок і не виняток. Це стандартна практика, як влаштовують "бізнес на бюджеті".

Модель проста:

1. Створюєш компанію (або маєш дружню фірму)
2. Замовляєш не покупку, а оренду/послуги/підряди
3. Закладаєш ціну вище ринкової в 1,5-2 рази
4. Отримуєш стабільний потік платежів
5. Через декілька років повертаєш вкладення і працюєш у чистий прибуток

Чому це працює? Бо хто перевіряє економічну доцільність? Тендер проведено — формально все законно. Prozorro показує "конкуренцію" — один, максимум два учасника. Переможець визначений — хтось отримав контракт. Гроші пішли — звітність є.

А те, що місто могло заощадити мільйони, купивши активи замість оренди — це вже "фахові питання", "специфіка галузі", "обгрунтована необхідність". Стандартні відмовки для будь-яких питань.

Кому це вигідно?

Найпростіше питання з найочевиднішою відповіддю. Вигідно тому, хто отримує контракт. А хто його отримує? Той, хто має зв'язки у секретаріаті Київради.

Чи є афілійованість? Формально — ні. Реально — перевірте власників компанії-переможця, коли тендер закриється. Шукайте родичів, друзів, колишніх партнерів чиновників. Або просто людей, які "ведуть справи" і розуміються з посадовцями.

Це не конспірологія. Це базова логіка корупційних схем. Якщо рішення економічно абсурдне, але політично прийнятне — шукайте, хто на цьому заробляє.

Що далі?

Найімовірніше — нічого. Тендер відбудеться, хтось виграє, місто почне платити. Через рік продовжать контракт або оголосять новий тендер на ті ж самі умови. Через два роки про це ніхто не згадає.

Автомобілі приїжджатимуть щоранку на Хрещатик, 36. Чиновники користуватимуться Toyota за рахунок платників податків. Компанія-орендодавець отримуватиме платежі. А бюджет міста щороку втрачатиме мільйони на тому, що можна було б купити раз і назавжди.

Це не злочин. Це навіть не порушення. Це просто звичайна робоча схема, як у Києві перетворюють суспільні гроші на приватні статки. Легально, публічно, через Prozorro.

І доки питання "чому оренда замість покупки" вважається занадто складним для публічної дискусії, таких схем буде тільки більше.

P.S. Якщо хтось із секретаріату Київради читає цей текст і має пояснення, чому оренда за 2,85 мільйона на рік економічно доцільніша за покупку за 4,3 мільйона назавжди — напишіть. Дуже цікаво почути аргументи.

P.P.S. Для тих, хто скаже "а може, у них є причини" — так, причини є. Питання в тому, чиї це причини: міста чи тих, хто на місті заробляє.