Підроблені документи як допустимі докази
Справа ОПЗ сумно відома не лише вчорашньою угодою з Грановським. У неї є ще один вимір — і він стосується не підозрюваного, а тих, хто збирав докази, пише Станіслав Броневицький.
Одразу застереження від автора: це не захист Грановського — ні як адвоката, ні як публіциста. Мова не про персоналії. Мова про модель поведінки.
21 жовтня 2020 року детектив НАБУ Олексій Ліпа склав протокол негласної слідчої розвідувальної дії. Згідно з ним, він нібито отримав доступ до хмарного середовища iCloud Андрія Адамовського — відомого бізнес-партнера Грановського, — вивантажив звідти всю наявну інформацію і "знайшов" сім файлів: резервні копії переписки у WhatsApp, серед яких був чат із Грановським під назвою "Юга".
На той момент керівником третього відділу детективів першого підрозділу НАБУ, де працював Ліпа, був Андрій Клименко.
Проблема в тому, що на акаунті Адамовського стояла двофакторна аутентифікація — встановлена ще з 17 вересня 2016 року. Щоб її пройти, потрібен був або відповідний пристрій, або доступ до іспанського номера телефону власника. Ні того, ні іншого у детектива не було. Технічно отримати доступ до іноземного номера українські правоохоронці не могли — це реально лише щодо операторів, присутніх в Україні.
Подальші експертизи поховали версію Ліпи остаточно. Більше п'ятнадцяти українських експертних центрів та чотири іноземні установи надали оцінку протоколу — і вказали на підробку за конкретними технічними ознаками. Загалом зафіксовано близько 122 таких позицій. Один із експертів підтвердив: станом на 31 травня 2021 року жодного втручання в iCloud-акаунт Адамовського не здійснювалося. Дослідження вересня 2022 року додало ще одну деталь: у протоколі НАБУ є посилання на версію програмного забезпечення WhatsApp, яка не була актуальною на 2020 рік.
Окремо — резервна копія від 12 січня 2016 року, яку Ліпа нібито завантажив. Але політика iCloud передбачає збереження резервних копій протягом 180 днів. 15 березня 2017 року — це останній день збереження даних iCloud Адамовського. Станом на жовтень 2020-го тієї копії фізично не існувало.
Є й інша деталь. Технічний спеціаліст НАБУ, детектив Мойсюк, у ході дослідження карти пам'яті констатував наявність на резервній копії месенджера WhatsApp папки з назвою "Photo" — з датою створення 5 травня 2016 року. Ця папка не могла бути вивантажена з iCloud. Структура iCloud не передбачає каталогу з такою назвою: папки, які створюються автоматично операційною системою, так не називаються. Така папка могла бути створена лише вручну.
Підсумок — протокол НСРД від 21 жовтня 2020 року є сфабрикованим. Штучний доказ, створений шляхом підроблення, ліг в основу підозри у кримінальному провадженні.
Про існування цього протоколу, крім сторони обвинувачення, ніхто не знав аж до травня 2022 року — поки старший групи прокурорів не обмовився про нього в одному із засідань Апеляційної палати ВАКС. 28 липня 2022 року інший прокурор у цьому ж провадженні під час розгляду питання про зміну запобіжного заходу одному з підозрюваних надав копію протоколу слідчому судді.
Після цього прокурора викликали до Клименка. Розмова вийшла неприємна. Суть зводилась до того, що прокурор не повинен був без його відома використовувати цей протокол як доказ і демонструвати його стороні захисту — до моменту повідомлення про підозру, що сталося у жовтні 2022 року. Більше того, цей протокол, за словами Клименка, треба було приховати і від суду на стадії досудового розслідування.
Наслідок — Клименко заявив, що не бачить цього прокурора в САП, і поставив вимогу написати заяву про переведення до іншого органу. Прокурор написав. САП лише програла від цього.
Чи знав Клименко про підробку протоколу? Питання риторичне.
Це не ізольований епізод з відмороженим детективом-одинаком, каже Броневицький. Це задокументована модель поведінки. Протокол сфабрикували, два роки ховали — і намагались і надалі тримати подалі від очей суду та захисту. Прокурора, який вчинив по-чесному, витіснили зі системи.
Якщо завтра Клименку треба буде повідомити про підозру будь-кому в цій країні — з'явиться умовний Ліпа, який складе потрібний протокол із "відшуканими" розмовами, записами та фото. Прецедент створений. А потім місяці і роки треба витрачати на спростування очевидного — витрачаючи час, енергію та ресурс.
В такий само спосіб можна розправитися з будь-яким прокурором у САП: не подобається рішення — пиши заяву і йди, "я тебе тут не бачу".
Інструмент боротьби з корупцією. Ручний.


