"Русский" — людина без майбутнього: в Кремлі почалось тестування нової ідеологічної прошивки

У закритих лабораторіях кремлівської соціальної інженерії тестують нову прошивку для масової свідомості. На фокус-групах обкатують формулу ідеального продукту: "русский" зразка 2025 року. Не етнос, не культура, не нація — програмований біологічний матеріал із заданими параметрами.

Формула проста до цинізму: «Служіння — праця — патріотизм». Можна перекласти чесною мовою: послух — примусова праця — готовність вмерти за командою. Це не тріада цінностей. Це три стовпи ідеального рабства, запаковані в патріотичну мішуру.

Подивіться на цю конструкцію уважно. Служіння — ти не маєш права обирати, кому і як служити. Праця — ти зобов'язаний працювати там, де скажуть, і не маєш права відмовитись. Патріотизм — ти повинен любити систему, яка позбавляє тебе всіх прав. Формула ідеального раба, нічого зайвого.

А тепер головне: який обмін пропонує влада своїм підданим? Ви віддаєте нам все — своє життя, свободу, майбутнє, право на щастя, право на вибір. А ми вам за це даємо... смерть. Красиву, героїчну, правильно оформлену смерть. З посмертним орденом, пафосною промовою на похоронах і згадкою у зведеннях. Ви нам все — ми вам смерть. Чесна угода, чи не так?

Кремлівські технологи ідеології проводять бета-тестування. Фокус-групи, закриті соціологічні дослідження, пробні запуски в школах через "Розмови про важливе". Вони тестують прошивку, яка має перетворити людей на "русских" — слухняний людський матеріал без власної волі, без права на майбутнє, без заперечень.

І знаєте, що показують їхні ж дослідження? Прошивка не працює. Люди хочуть свободи, гідної зарплати, закінчення війни. Ідея самопожертви викликає відторгнення, особливо в мегаполісах. Фокус-групи чесно фіксують: на війну йдуть не від патріотичного захвату, а від матеріальної безвиході. Триста тисяч рублів — ціна, за якою держава скуповує людські життя оптом.

Але це не зупиняє соціальних архітекторів з Адміністрації президента. Борис Рапопорт і Олександр Харичев старанно воскрешають формулу графа Уварова двохсотрічної давності — «Православ'я, самодержавство, народність». Тільки тепер вона називається інакше: «Служіння, праця, патріотизм». Упаковка нова, вміст той самий: людина існує не для себе, а для держави.

Цинічна краса цієї конструкції — в абсолютній безсоромності. XXI століття. Епоха персоналізації, свободи вибору, автономії особистості. А російська влада будує гігантський конвеєр з виробництва безликої біомаси. "русский" нового зразка не має права обирати — працювати чи ні. Він зобов'язаний трудитися в "созидательній праці", затикаючи діри в розвалюваній економіці. А найвища форма служіння — скласти голову в українському степу за інтереси, які ніхто внятно пояснити не може.

Але найбільш гротескне — це упаковка. Ідеологія "людини майбутнього"! Якого, вибачте, майбутнього? Того, якого в тебе немає? Того, яке ти зобов'язаний принести в жертву? "русский" — це людина без майбутнього за визначенням. Його майбутнє конфісковано державою і обмінено на міфи про велике минуле, якого ніколи не існувало.

Влада пропонує обмін з негативною дохідністю: ти віддаєш реальне, відчутне, живе — свої плани, мрії, кар'єру, сім'ю, саме життя. А натомість отримуєш доступ до фантомної величі імперії. До "історичної справедливості", яка існує тільки в паралельній реальності пропагандистських телеканалів. До "традиційних цінностей", головна з яких — безропотна слухняність.

"русского" намагаються переконати, що його особисте щастя — міщанська дрібниця. Що кар'єра, кохання, самореалізація — це егоїзм. Що справжня цінність — у готовності стати добривом для імперських амбіцій старіючих циніків у Кремлі. І це називають "ідеологією майбутнього", хоча йдеться про повну відмову від майбутнього.

Тестувальники з Адміністрації президента прекрасно бачать результати своїх фокус-груп. Бачать, що прошивка глючить, що люди чинять опір програмуванню. Але вони не відступають — вони просто планують посилити тиск. "Найближчими двома-чотирма роками держава посилюватиме ідеологічний тиск, послідовно скорочуючи простір не тільки для вільнодумства, а й для альтернативних форм соціальної дії".

Переведемо з бюрократичної на людську: якщо ви не хочете добровільно ставати "русскими", вас змусять. Якщо ідеологія не працює через переконання — запрацює через примус. Якщо фокус-групи показують відторгнення — значить, треба ліквідувати можливість відторгнення.

Православ'я-самодержавство-народність. Формула графа Уварова зразка 1833 року, реанімована в XXI столітті. Наче за двісті років людство не пройшло через революції, світові війни, крах імперій, цифрову еру. Наче можна взяти людей, звиклих до інтернету і свободи пересування, і загнати назад у ментальні казарми ніколаївської Росії.

Але саме це і відбувається. Будується, як кажуть самі розробники системи, "гігантський уніфікований соціальний механізм — і він не терпить заперечень". Концтабір з Wi-Fi і доставкою їжі. Тюрма, в якій охоронці й ув'язнені носять однакову форму і повторюють однакові гасла. Система, де людина існує не для себе, а для обслуговування машини влади.

Це підсумок восьмисот років паразитичної імперської моделі, яка завжди жила за рахунок перерозподілу ресурсів з периферії в центр, від народу до еліти, з майбутнього в минуле.

"Русский" — не етнічна категорія, не культурна ідентичність. Це ідеологічний конструкт, продукт соціальної інженерії. Це програмована одиниця, у якої є тільки функція, але немає прав. Яка зобов'язана служити, трудитися, жертвувати — і не має права запитати "навіщо?".

І найстрашніше — частина суспільства готова в це повірити. Готова погодитися, що служіння державі важливіше за особисте щастя. Що самопожертва — найвища чеснота. Що у них, простих людей, і не має бути майбутнього — тільки функція.

Це ідеологія самогубства, запакована в патріотичну символіку. Це некрофілія, оголошена національною ідеєю. Це перетворення живих людей на будівельний матеріал для фантомних імперських проєктів.

"Русский" — людина без майбутнього. Тому що майбутнє відібрали і продали за міфи про велике минуле, якого ніколи не існувало. Тому що його змушують віддати все — в обмін на красиво оформлену смерть.

Ви нам все — ми вам смерть. Чеснішої формули не придумати.