Туреччина, Сирія та виклики на сході від Євфрату
Одним із найважливіших питань для Туреччини зараз залишається ситуація на схід від річки Євфрат у Сирії. На цих територіях базуються курдські «Загони народної самооборони» (YPG), які Туреччина вважає афілійованими з Робітничою партією Курдистану (РПК), забороненою в країні. Водночас, проблему на заході Анкара вже вирішила. Раніше курдські угруповання контролювали такі ключові райони, як Тель-Рифат і Манбідж.
Манбідж і "нездійснені обіцянки"
Протягом останніх восьми років американська сторона, за словами тодішнього міністра закордонних справ Туреччини Мевлюта Чавушоглу, обіцяла звільнити Манбідж від курдських угруповань, які Анкара вважає ворожими. Проте ці обіцянки так і не були виконані. Навпаки, залишаючи регіон, США передали контроль над містом російським силам.
Зараз, після того як Анкара за підтримки протурецьких сирійських сил змогла встановити контроль над Манбіджем, наступною метою стає схід від Євфрату. Туреччина раніше наполягала на створенні буферної зони, однак, ймовірно, обмежуватися лише цим вона більше не планує.
Проблема США та міжнародного тиску
Основною перепоною для реалізації планів Туреччини залишаються Сполучені Штати. Особливо це проявилося у 2019 році, коли турецькі військові провели операцію «Джерело миру», спрямовану на витіснення YPG і створення буферної зони на заході від Євфрату. Ця операція викликала жорстку реакцію Вашингтона. Тодішній президент США Дональд Трамп у різкій формі закликав Анкару «не робити дурниць», а європейські країни та самі США ввели санкції проти Туреччини, включаючи обмеження для кількох турецьких міністрів. Під тиском міжнародної спільноти просування «Джерела миру» було призупинено.
Зараз, коли Анкара вирішила продовжити свої дії в Сирії, США знову почали чинити дипломатичний тиск на Туреччину, вимагаючи припинення атак на Сирійські демократичні сили (SDF). SDF, основою яких є YPG, очолює Мазлум Кобані, якого вважають близьким до РПК. Вашингтон погрожує Туреччині новими санкціями.
Реакція США і міжнародного співтовариства
Як зазначив політолог Фехім Ташктеїн, американські високопосадовці активно обговорюють цю ситуацію з турецькими колегами. За його словами, серед учасників переговорів – представники МЗС, радники та розвідка.
Сенатор Ліндсі Грем також засудив дії Туреччини, заявивши, що атаки на курдські сили загрожують інтересам США. Він нагадав про можливість введення нових санкцій у разі продовження військових дій.
Причиною такої позиції є те, що США розглядають курдські сили як ключового союзника у боротьбі з радикальними угрупованнями.
Перспективи та виклики
Ситуація набуває особливої інтриги на тлі того, що Дональд Трамп, будучи президентом, свого часу висловлював наміри вивести американські війська із Сирії. Проте згодом він відмовився від цієї ідеї, аргументуючи це економічними інтересами, зокрема доступом до сирійської нафти.
Залишається відкритим питання, чи зможе Туреччина, попри опір США, продовжити наступ на схід від Євфрату. Чи погодяться Сполучені Штати та Захід на створення буферної зони глибиною 30 км? Або ж цей конфлікт стане черговим кроком на шляху до створення курдської держави Рожава, проти чого категорично виступає Анкара?
Події розгортаються, і їхній розвиток може вплинути на геополітичний баланс у регіоні.
