Європейська миротворча місія в Україні: амбітний план Макрона та його виклики

Цього тижня президент Франції Еммануель Макрон відвідає Варшаву, щоб обговорити з польською владою перспективу створення європейської миротворчої місії. Ініціатива, на думку експертів, спрямована на захист українського суверенітету в разі можливої угоди між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, що піднімає цілу низку політичних і військових питань.

Європа як гарант миру?

Макрон послідовно прагне, щоб ЄС не залишався осторонь ключових міжнародних переговорів, зокрема можливих домовленостей між США та Росією. За словами Каміля Грана, колишнього помічника Генерального секретаря НАТО, Макрон дав зрозуміти Трампу, що Європа готова не лише фінансувати миротворчу місію, а й узяти на себе відповідальність за забезпечення режиму припинення вогню в Україні.

Пропозиція французького лідера передбачає розгортання контингенту чисельністю до 40 тисяч військовослужбовців. План включає створення п’яти бригад, одну з яких може очолити Польща. Іншими ключовими учасниками стануть Франція, Велика Британія, а також, імовірно, Нідерланди та країни Північної Європи. Однак участь Німеччини залишається під питанням до проведення виборів, де потенційний канцлер Фрідріх Мерц може зайняти більш консервативну позицію.

Виклики та скепсис

Попри амбітність ініціативи, залишається відкритим головне питання: яким чином Путіна можна переконати припинити вогонь? Аналіз польського видання Rzeczpospolita показує, що Кремль не демонструє жодної готовності до деескалації. Навіть якщо Європа візьме на себе роль гаранта миру, імовірність того, що Росія погодиться дотримуватися умов припинення вогню, залишається вкрай низькою.

Крім того, сам формат місії викликає питання. Елі Тененбаум, науковий співробітник Французького університету міжнародних відносин, вказує на можливі неточності в розрахунках. Наприклад, чисельність однієї бригади у 8 тисяч осіб може бути завищеною, що свідчить про необхідність доопрацювання плану.

Роль Польщі та політичний контекст

Географічне положення Польщі, а також її військовий потенціал роблять країну ключовим елементом можливої місії. Варшава відіграє стратегічну роль у підтримці України, що зміцнює її позиції у переговорному процесі. Однак польська влада, імовірно, наполягатиме на чітких гарантіях безпеки та дипломатичній підтримці з боку інших учасників місії.

Ще одним важливим аспектом є політична динаміка в самій Європі. Участь Німеччини, одного з найбільших гравців у регіоні, залежить від результатів виборів, а британська підтримка може бути обмежена внутрішніми пріоритетами Лондона.

Перспективи та ризики

Пропозиція Макрона може стати важливим кроком до посилення ролі Європи у врегулюванні конфлікту, але вона стикається із серйозними викликами. Кремль, ймовірно, спробує використати будь-яку миротворчу ініціативу для затягування конфлікту на своїх умовах. Водночас європейські країни повинні знайти баланс між військовою активністю та дипломатією, щоб мінімізувати ризики ескалації.

Без чіткого плану щодо переконання Росії та узгодження деталей місії ініціатива ризикує залишитися на рівні обговорень. Як показує аналіз, ефективна участь Європи в українському конфлікті вимагає не лише політичної волі, а й реальної готовності до довгострокових викликів.