«Застрягла справедливість»: кому вигідна імпотенція антикорупційної системи в Україні
Станом на 1 травня 2025 року низка найбільш гучних корупційних справ у Вищому антикорупційному суді України (ВАКС) так і не завершені обвинувальними вироками. Деякі з них розглядаються вже п’ятий або шостий рік, попри масштабність викрадень і статус фігурантів. Така ситуація викликає запитання не лише до ефективності інституцій, а й до справжніх бенефіціарів антикорупційного гальмування.
Топ-справи, які зависли у ВАКС
Інфографіка, створена «Слово і діло», показує щонайменше шість великих справ:
Справа Березкіна (Ощадбанк): заволодіння $20 млн — з вересня 2021 р.
ТЕЦ братів Дубневичів: привласнення 1,4 млрд грн газу — з 2019 р., підозри не вручено
«Бурштинова справа» Розенблата і Полякова: отримання неправомірної вигоди — з листопада 2019 р.
Справа Мартиненка (Енергоатом, СхідГЗК): заволодіння державними коштами — з жовтня 2019 р.
Справа Труханова (завод «Краян»): розтрата 92 млн грн — з березня 2021 р.
Газова схема Онищенка (НАФТОГАЗ, ПГНК): викрадення 740 млн грн — з 2019 р.
Більшість справ — вже понад 4 роки в суді, але всі залишаються без вироку. Деякі — навіть без початку повноцінного розгляду по суті.
Кому вигідна така робота САП і ВАКС?
1. Українській політичній верхівці
Коли жодна справа проти можновладців не доходить до реального вироку — це не випадковість, а зручна модель. Вона дозволяє уникати відповідальності, маніпулювати іміджем реформ та при цьому залишатися у владі.
2. Олігархам і бізнес-партнерам старої системи
Нерухомість не конфіскується, активи не арештовуються, імідж в публічному просторі не руйнується. Люди, яких викрили в махінаціях, залишаються в статусі «підозрюваних» роками. Для фінансових кланів це — ідеальна правова ніша.
3. Росії
Коли громадяни України втрачають довіру до судів, САП, НАБУ — це на руку державі-агресору. Адже дискредитація антикорупційної боротьби вбиває віру в справедливість, в євроінтеграцію та підживлює внутрішній цинізм. У результаті замість сильної України маємо розчаровану державу зі зруйнованими очікуваннями.
4. Певним міжнародним партнерам
Цинічна правда полягає в тому, що частині західних структур вигідна контрольована, декоративна антикорупційна система, яка не змінює правила гри, а лише слугує інструментом впливу. Підвісити справу — значить мати важіль.
А хто програв?
Американські платники податків, які профінансували САП, ВАКС, НАБУ;
Українські громадяни, які втратили довіру до реформ;
Реформатори, активісти, розслідувачі, які роками вимагали справедливості;
Міжнародна репутація України, яка блідне на фоні безкарності.
Висновок
Антикорупційна система в Україні перетворюється на симулякр. Якщо топові справи не мають вироків по 4–6 років, то питання не в процесуальних складнощах, а в політичному небажанні доводити справи до кінця. Це зрада не лише внутрішніх очікувань, а й міжнародної підтримки, яка будувалась на довірі до нових інституцій.
Поки САП грає в мовчазного посередника між злочином і безкарністю, Україна втрачає шанс стати державою нового типу. А значить — виграють старі сили, ті, проти яких ці органи й створювались.
