❗️Закон для мародерів: як «слуги народу» на чолі з Бужанським хочуть захистити награбоване

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13271-1, який фактично знищує механізм притягнення до відповідальності корупціонерів після завершення їхньої каденції.

Суть документа — встановлення серйозних обмежень для НАБУ та інших антикорупційних органів у частині обшуків, арештів та конфіскації майна, отриманого до або після державної служби. Якщо говорити просто — вкрасти можна все, головне — встигнути вийти у відставку до того, як до тебе прийдуть з ордером.

Авторський склад законопроєкту виглядає як підбірка з енциклопедії політичного клептократизму:

• Максим Бужанський, депутат і «поет», судячи з усього, остаточно обрав для себе шлях матеріального збагачення під кінець політичної кар’єри. Після сумнозвісного падіння Андрія Портнова він, схоже, знайшов нову команду — і вона краде не гірше.

• Павло Халімон — його родичі раптово стали власниками елітної нерухомості в центрі Києва на десятки мільйонів. Підприємливість? Ні — класичне використання службового становища.

• Олександр Ткаченко, колишній міністр культури — легенда тіньових схем на "телемарафоні", а також посередник у скандальних дозволах на виїзд під виглядом культурних місій.

• Костянтин Касай — куртки для Міноборони за завищеними цінами через фірму доньки. Якось дуже символічно для епохи «все для фронту, все для перемоги».

• Олександр Федієнко — після тісної співпраці з Держспецзв’язку встиг у 2025 році придбати будинок за понад 2,5 мільйона гривень. І, вочевидь, дуже хоче, щоб ця хатинка не перетворилася на речовий доказ.

🔍 А тепер увага: більшість співавторів законопроєкту мають ті чи інші історії про збагачення на держслужбі.

Тобто закон №13271-1 — це відкрите оголошення війни антикорупційній системі. Це ініціатива тих, хто вже встиг нажитися, і тепер хоче закріпити награбоване законом. Легалізація мародерства у прямому сенсі.

І якщо серед таких діячів опинився і пан Бужанський — значить, усе зрозуміло. Режим "реве в подушку за Портновим" завершено, режим "тягну все що погано лежить" — активовано.

Законопроєкт №13271-1, якщо його положення дійсно обмежують повноваження НАБУ, унеможливлюють обшук і арешт майна, яке набуте чиновниками до або після каденції, — прямо суперечить низці положень Конституції України та принципам кримінального й антикорупційного законодавства. Наведу правову оцінку по пунктах:

⚖️ 1. Порушення принципу рівності всіх перед законом

Стаття 24 Конституції України:

«Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.»

➡️ Якщо особи, які обіймали державні посади, отримують імунітет щодо притягнення до відповідальності за дії, вчинені поза межами каденції — це створює нерівність перед законом. Фактично, це каста недоторканних.

⚖️ 2. Порушення обов’язку держави боротися з корупцією

Стаття 1 Конституції:

«Україна є правовою державою.»

Стаття 3 Конституції:

«Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.»

➡️ Неприпустимо створювати законодавчі механізми, які унеможливлюють розслідування корупційних злочинів, особливо в умовах війни та постійного виклику для національної безпеки. Це суперечить засадничим конституційним принципам верховенства права.

⚖️ 3. Порушення статей Кримінального процесуального кодексу України

Стаття 131 КПК України: визначає можливість арешту майна, набутого злочинним шляхом.

Стаття 170 КПК: дозволяє арешт майна для забезпечення кримінального провадження, незалежно від моменту його набуття, якщо є підозра у його злочинному походженні.

➡️ Запровадження норм, які забороняють арешт майна чиновника, якщо воно набуте «до» або «після» каденції, фактично нівелює дію КПК, що є конституційно неправомірним втручанням у кримінальний процес.

⚖️ 4. Потенційне порушення зобов’язань України перед міжнародними партнерами

Зокрема:

• Конвенція ООН проти корупції (UNCAC)

• Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією

➡️ Обмеження повноважень антикорупційних органів прямо суперечить зобов’язанням, які Україна взяла на себе як учасник цих міжнародних договорів.

🧾 Що ще важливо:

Рішення Конституційного Суду України №13-рп/2000:

«Закон не може мати зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність.»

➡️ Якщо закон надає імунітет за діяння, які на момент вчинення були злочинами, це суперечить навіть основам юридичної доктрини та правової держави.

Висновок:
Законопроєкт №13271-1 у запропонованій редакції є юридично неприйнятним. Він суперечить Конституції, КПК, міжнародним зобов’язанням України та може розглядатись як спроба легалізувати корупційний імунітет. Прийняття такого акту створить прецедент інституалізованого безкарного грабунку, що є небезпечним не лише юридично, а й політично.